Якщо ми почнемо з себе і проявлятимемо любов самі, то неодмінно отримаємо любов у відповідь
Багато суперечок точиться на тему: чи потрібно святкувати День закоханих? Кому найбільше потрібне це свято: самим закоханим чи підприємцям, які на цьому можуть непогано заробити? Чому це свято стало таким популярним? Розповідає практикуючий психолог Ірина Крушельницька, арт-терапевт, асистент кафедри психології Українського католицького університету.
– Як можна пояснити феномен дня святого Валентина? Чому це свято у нас настільки прижилося?
– Наше суспільство побудоване так, що люди дуже схильні вірити міфам, легендам. Якщо взяти, для прикладу, легенду про отця Валентина, який вінчав закоханих, то такі речі дуже вкорінюються в суспільстві. Історії про ці пари, про хлопців і дівчат, які таємно вінчалися, – це все дуже романтично, це емоційне піднесення, люди схильні сприймати близько до серця такі романтичні речі. Тут мова також про таємність, а все таємне приваблює. Тому це свято стало таким популярним.
Серце здавна символізувало душу, почуття людини
Тепер це день, коли закохані можуть проявити свої почуття і їм за це нічого не буде (сміється). Якщо, наприклад, хлопець чи дівчина, чоловік чи жінка не дуже сміливі і не вміють говорити про свої почуття, то є такий день у році, коли про це можна написати в листівці, можна підійти і сказати про свої почуття, можна просто зробити символічний подарунок і цим висловити свою любов. Навіть та ж валентинка-серденько дуже полегшує життя: мені не треба про це говорити, я приношу тобі певний атрибут, символ того, що я тебе люблю. Це дуже добре для тих людей, які не є екстравертованими, емоційними, які не вміють висловлювати своїх почуттів. Інколи це допомагає підтримати чи й врятувати стосунки, зробити їх яскравішими, внести певну «родзинку».
– Що можете розповісти про традицію відкриток-валентинок?
– Чому ми даруємо валетинки валентинка у формі серця? В народів світу існує дуже багато різних легенд і розповідей про цей символ. У єгипетській міфології серце було вмістилищем душі. При похованнях його виймали і зберігали окремо, це був такий собі ключик до потойбічного світу. Серце здавна символізувало душу, почуття людини.
Ми часто бачимо зображення двох лебедів, які сходяться, і їхні шиї утворюють серце. В Україні багато пісень і віршів про «лебедину» любов. Це символізує щире і вічне кохання, – адже лебеді обирають собі пару на все життя.
Серце червоного або рожевого кольору символізує емоційність, чуттєвість. Якщо говорити про символіку кольорів, то червоний – це колір пристрасті, рожевий – колір ніжності, любові. Люди здавна надавали таким символам своєрідного значення. Тому сьогодні таке серце – це атрибут будь-якого подарунку на день Валентина.
Колись поширеними подарунками були прості валентинки, які робили руками. Якщо подарунок зроблено власноруч, людина туди вкладає багато своєї емоційності, віддає часточку себе. Це приємно і тій людині, яка його отримає. Це не «стандартна» штампована річ, як, наприклад, плюшевий ведмедик з магазину – хоча зараз прийнято дарувати такі речі, і вони ніби є символічними, але такого емоційного значення все ж не несуть. Коли це йде від самої людини, воно сприймається по-особливому, і людина, яка такий подарунок отримує, також почувається особливою: адже така річ є тільки в неї, це один-єдиний екземпляр у світі, такого більше не має ніхто.
– Але сьогодні валентинка – це радше додаток до більш «солідного» подарунка.
– Соціум диктує нам певні умови. Є мода, є тренд. Якщо підлітками у школі ми тішилися звичайним сердечкам і кількості тих сердечок, які нам дарували, то тепер – чи ми ще зустрічаємося, чи вже одружені, – для нас нерідко важлива ціна подарунка. І справді, не дуже приємно у розмовах з подругами зізнаватися, що комусь подарували крутий айфон, а хтось отримав просто відкритку чи квітку.
Відразу йде певне порівняння. Власне, в тому, мабуть, є проблема, що виробники зараз дуже популяризували це свято, бо їм це «на руку». А люди підхопили: хтось один подарував айфон – і всім решта треба теж, інакше «мене менше люблять».
Але в тому і є негативна сторона: тут вже не завжди йдеться про почуття. Почуття є тоді, коли ми даруємо, несемо щось з любов’ю. Нехай це буде просте серденько, виготовлене власноруч, але воно зроблене саме для цієї людини і для неї воно є значимим. Айфон – це модно, але він не має того значення, яке першочергово надавалося подарунку. Є сприйняття, що це круто і якщо мені подарували таку дорогу річ, значить, мене дуже люблять. Але йдеться не про почуттєвий рівень, іноді мова йде лише про зовнішню картинку. Можна подарувати айфон, і це виглядатиме красиво, але почуттів за цим може не бути жодних.
Нехай це буде просте серденько, виготовлене власноруч, але воно зроблене саме для цієї людини
Звісно, не можна говорити категорично про всіх. Є дуже багато людей, які дуже довго і ретельно готуються до цього дня, власноруч вирізають відкриточки, роблять щось самотужки, щоби зробити приємно коханій людині. Це і є те, заради чого планувалося це свято – щоби зміцнювати цей стосунок, щоби показати людині, що я дійсно її кохаю і готовий докласти зусиль для наших стосунків. Адже готуватися весь тиждень вечорами теж важко – іноді важче, ніж піти й купити готову річ.
– Ви кажете, що подарунок – це певне зусилля, щоби довести свої почуття. Як то кажуть, для коханої людини готовий «зірку з неба дістати». Але натомість є поширені стереотипи про те, що «гроші можуть все». Власне, пов’язані з цим уявлення, що дівчат цікавлять тільки чоловіки при грошах, і якщо хлопець не має змоги подарувати дівчині коштовну річ чи повести її у дорогий заклад – значить, йому в особистому житті нічого й «не світить».
– Мені зараз спала на думку фраза з фільму «Іронія долі», де головний герой каже про те, що ми дуже нудно зараз живемо, в нас нема авантюризму, ми перестали лазити у вікна до коханих жінок! Подвигів мало. Є гроші. Є попит і пропозиція. Це – проста економіка. Чуттєвість відійшла на задній план: немає співання серенад під вікном, нема емоційності, нема афекту, який показує, наскільки сильні у мене почуття. Я маю фінансову спроможність і можу щось купити, – але це вже не настільки емоційно.
Люди часто не показують свої почуття такими, якими вони є насправді. У деяких випадках почуттів просто нема і нема чого висловлювати. Але навіть коли почуття справді є, буває важко їх проявляти, соромно показувати, що я відчуваю насправді. Це прикро, бо про почуття треба говорити, їх треба висловлювати – так буде цікавіше жити, тоді стосунки будуть міцнішими. І питання подарунків варто переносити на почуттєвий рівень, а не побутовий: мовляв, настав день в році, коли треба зробити подарунок, ось у нас з тобою стосунки, значить, це наш обов’язок. Як буває з днем народження, коли треба прийти і «відзначитися». За цим втрачається значення свята як такого – воно стає просто побутовим моментом.
Люди часто не показують свої почуття такими, якими вони є насправді
І загалом те, що зараз відбувається з днем Валентина, виглядає трохи сумно. Почуття, які ми маємо одне до одного, треба проявляти завжди, щодня треба давати відчувати коханим, близьким, дітям, чоловікам, дружинам, що ти любиш їх завжди, а не лише один день в році. Зазвичай тільки на день Валентина у нас переповнені крамниці, ми всі біжимо купувати квіти, подарунки, серденька, намагаємося зробити щось приємне. З одного боку, добре, що хоч раз у році можна дозволити собі проявити свої почуття. З іншого боку, сумно й тому, що це перетворилося у так зване «заробляння грошей». Сумно виглядає навіть для закоханих, яким може здаватися, що почуття достатньо проявляти лише раз у році. Адже насправді щось приємне можна робити завжди.
– На Вашу думку, все ж для кого це свято є найважливішим?
– Загалом День закоханих цікавий більше для молоді – для підлітків, які в ейфорії бігають і готують своїм коханим валентинки і подарунки. Молоді люди ще мають цей драйв, їм важливо, щоби все було якнайкраще і якнайгарніше. Чим доросліша людина, тим прагматичніше вона мислить. Люди після 25-ти вже по-іншому все це бачать: юнацька ейфорія кудись зникає, людина більше думає про майбутнє, менше проявляє свої емоції. Підлітки все ж психологічно ближчі до дітей, вони дуже емоційні і яскраво проявляють свої емоції. Якщо дорослі – це вже інший рівень, у них вже дорогі подарунки, то діти ще тішаться сердечками і радісно рахують отримані валентинки.
Я висловив дівчині свої почуття, а вона вже собі хай думає
Це свято важливе ще й як нагода проявити свої почуття. Для підлітка, тим паче для хлопчика, це соромно: як це – я підійду і скажу, що мені подобається якась дівчина. А тут є нагода просто передати своїй симпатії валентинку, яку можна і підписати: мовляв, я висловив дівчині свої почуття, а вона вже собі хай думає.
Багато сімей вже не надають цьому святу великого значення. Як кажуть, до весілля дівчина гарно виглядає, а вже як одружиться – перестає про себе дбати. У стосунках часто відбувається те саме: поки ми ще не одружені, поки не впевнені у тому, що ця людина буде «нашою», ми висловлюємо почуття, робимо подарунки, прагнемо показувати, як ми любимо цю людину, які ми класні. І як тільки ми отримуємо бажане, часто перестаємо про це піклуватися. Але нема гарантії, що так буде завжди. Тому показувати свою любов, свої почуття варто і в сім’ях, які вже й десять років разом, і п’ятнадцять, і двадцять.
Багато подружніх пар, які прожили багато років разом, втрачають оцю закоханість. Їхні стосунки переходять на партнерський рівень, це вже більше побут, робота, дім, повсякденні клопоти… День закоханих – дуже вдала можливість провести час разом. Навіть якщо відкинути всю атрибутику свята: можна не згадувати про подарунки, не дарувати валентинок, але просто побути разом. Можна відвести дітей до батьків або навіть взяти їх зі собою, кудись піти і провести вечір у теплій сімейній атмосфері, без розмов про побут і про те, хто скільки заробляє. Це об’єднує, емоційно зближує сім’ю.
Це свято буде хорошим і для маленьких дітей. Дуже гарно, коли діти з любов’ю ліплять з пластиліну серденько для мами і потім несуть їй це «серце любові» разом з розповідями, як сильно вони її люблять. Така «валентинка» добре розвиває пальчики, це дуже приємно мамі і приємно самій дитині. Дуже зближує і об’єднує сім’ю, коли, наприклад, тато з дитиною разом роблять подарунок ручками для мами чи діти з мамою печуть печиво у формі серденьок для тата. Це гарна нагода побути разом, бо зазвичай батьки не встигають приділяти своїм дітям достатньо часу.
Якщо кожен з нас проявлятиме добрі почуття, емоції, любов один до одного, ми станемо кращими
І взагалі хотілося би, щоби люди говорили про те, що вони відчувають: буде легше і тим, хто біля них, і їй самим, бо дуже важко тримати все в собі. День Валентина є тим «місцем для розрядки», коли можна поговорити про свої почуття і це буде сприйнято нормально. Цей день добрий для того, щоби показати близьким, що ми їх любимо і потребуємо. Адже кожна людина щаслива тоді, коли вона відчуває, що її люблять, що вона потрібна, коли вона отримує емоційну підтримку від близьких. Не обов’язково купувати якийсь подарунок, іноді достатньо просто приділити більше уваги: для декого це вже буде дуже великим подарунком.
– Що побажаєте молоді – незалежно від того, чи вони планують святкувати цей день і чи взагалі мають зараз пару?
– Для будь-якої людини дуже важливо віднайти гармонію з собою. Мати цю любов у своєму серці, мати ці теплі почуття, емоції. Мова не обов’язково про стосунки між партнерами. Варто плекати в собі ці світлі почуття, користуватися ними і не боятися проявляти їх перед іншими. Бо якщо кожен з нас проявлятиме добрі почуття, емоції, любов один до одного, ми станемо кращими, добрішими, нам буде легше у цьому світі, ми почуватимемося потрібними, не будемо самотніми. Немає значення, чи є в людини пара, чи нема пари. Всі ми є у взаємозв’язку між собою, всі ми маємо стосунки з кимось. Якщо ми почнемо з себе і проявлятимемо любов самі, то неодмінно отримаємо любов у відповідь.
Розмовляла Катя Судин
Фото: anywalls.com, facebook.com, ogo.ua, hadleycourt.com
