І ще раз про піратство

Читай також

  • Йому 10 років, і він євангелізує у Майнкрафт
  • 4 уроки св. Августина, щоб уберегти нас від надмірного ділення
  • Піст у час тотального скролінгу
        • І ще раз про піратство

          Увага, лонгрід! Під час читання матеріалу вам необхідно буде думати та аналізувати, з’явиться нестерпне бажання розібратися у ситуації!

          Кілька днів тому на нашому сайті була опублікована стаття про інтернет та інтелектуальну власність. Приводом було те, що 15 та 16 листопада припинили свою діяльність два великі сайти укрнету. Які вважались піратськими, та все ж користувались чималою популярністю в молоді. В публічних дискусіях найчастіше можна було почути дві думки: що музика, фільми, фото, інфографіка та інший контент – це інтелектуальна власність. І за неї слід платити. Друга думка – ніякої інтелектуальної власності не існує. І все, що у публічній сфері – автоматично належить всім.

          Read in English: ONCE AGAIN ABOUT PIRACY

          Нагадаємо, що попередня стаття висвітлювала думку Голови комісії у справах молоді УГКЦ о. Ростислава Пендюка про те, що за контент  варто платити. “Коли ми говоримо, припустимо, про музику чи про фільми, то мусимо пам’ятати, що  це також є особиста власність іншої особи чи осіб. Це так, як, наприклад, мій телефон. Я цей телефон придбав – він мені належить. Якщо я захочу – я його позичу або ж продам. Натомість, просто прийти і взяти , бо він лежить і мене поруч немає – це не є спосіб. Це не є спосіб людський, це не є спосіб  законний. І, що для нас важливо, – це не є спосіб християнський. Тому що культура пошани до іншої особи, пошана до власності іншої особи – це культура, яка в насамперед, виросла на  християнському ґрунті.”

          Водночас о. Ростислав зазначає, що матеріальний стан, менталітет радянської людини – не може бути виправданням.  “В СРСР менталітет був такий: все, що криво лежить, – треба брати. Це був такий культурний фон, в якому жили люди, батьки сучасної молоді. І очікувати, що він якось в одну мить викоріниться – марно. Друга об’єктивна річ – це матеріальний стан багатьох молодих людей, який не завжди є достатнім для того, щоб можна було в повному обсязі користуватися всім, чим хочеться.

          Водночас є інша сторона медалі: перша річ – це просто закон.  І ми, як би нам не було важко, яка б та не була спадщина, мусимо вчитися правової культури.  Мені би хотілося, щоб ми всі разом вчилися користуватися легальними речами. Це не так дорого коштує, як нам може здаватися на перший погляд.”

          Натомість протилежна думка, що належить програмісту, розробнику комп’ютерного забезпечення Максиму Гонтару, питання інтелектуальної власності висвітлює з іншої точки зору. З точки зору християнства та генетики. Неочікувано, але  логічно та ґрунтовно. Пропонуємо прочитати її повністю.

          Божественний Open-Source

          Спроба дослідити християнську віру на предмет обґрунтування неприродності так званої “інтелектуальної власності”.

          “…і благословив їх Бог, кажучи: “Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі.” … Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.” І сотворив Бог людину на Свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі.” (Бут 1:22,26-28).

          З перших віршів Святого Письма взнаємо, що Бог створив життя, і заклав у життя принцип самовідтворення. Самовідтворення, обмежене лише довколишніми обставинами та біологічним віком організмів. Крім заповіді самовідтворення, Господь дав людству заповідь панування та підпорядкування – що є нічим іншим як запрошенням до співучасті у процесі Творіння.

          Ви запитаєте – і як же це стосується так званої “інтелектуальної власності”? Відповідь криється у сучасному науковому світогляді людини, а саме у генетиці.

          “Генетика – наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу; розділ біології. Через універсальність генетичного коду генетика лежить в основі вивчення всіх форм життя від вірусів до людини” (Вікіпедія).

          “Генетична інформація – існування в клітинах організмів таких сукупностей генів, які зберігають відомості про послідовність процесів обміну речовин у періоди росту та розмноження, про склад, будову і функції білків та нуклеїнових кислот. Носієм генетичної інформації є нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК” (Вікіпедія).

          “Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) – один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах – довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків” (Вікіпедія).

          З цих трьох поданих вище визначень можемо стверджувати, що саме генетична інформація (яка з юридичної точки зору є об’єктом так званої “інтелектуальної власності”) є основою, самою суттю життя, і саме за допомогою копіювання ДНК та РНК відбуваються процеси розвитку організму (утворення нових клітин) та, що важливо, самовідтворення організмів.

          З цього всього можна зробити цікавий висновок. Всемогутній Бог заснував найперший і найбільший авторський некомерційний проект з відкритим кодом, добре поставленим тестуванням, підтримкою та ліцензією на вільне поширення та користування, і запросив людину до цього проекту на правах повноцінного учасника. Давайте розберемо це контроверсійне твердження по цеглинках. Те, що проект Творіння був найпершим і найбільшим – мабуть, не потребує доведення. Авторський – також зрозуміло, адже саме Бог є Творцем, і ця правда віри стверджується у Його одкровеннях. Некомерційний, тому що Бог створив світ, у якому можливе життя, і саме життя не з корисливих міркувань (адже Бог є самодостатній), але з безмірної Своєї Любови – і таким в ідеалі мав би бути кожен акт творення з боку людини!

          Відкритий код – Бог ніколи не забороняв людині досліджувати Творіння, навпаки, через дослідження Творіння Господь відкриває людині Свою Премудрість, Всемогутність та Доброту (Книга Мудрості, Приповідки, Псалми, Книга Йова)! Тестування – будь-які нестабільні зміни в генетичній інформації призводять до скорочення життя організму та обмеження самовідтворення, таким чином в самому житті Творцем закладено захист від непотрібних, але можливих мутацій. Підтримка – це також правда віри щодо Бога як Вседержителя, Бога, що не тільки все сотворив, але і всім управляє. Ліцензія на вільне поширення – Божа заповідь самовідтворення для всіх живих створінь – не просто дозволяє, але заповідає до копіювання та поширення генетичної інформації. Ліцензія на вільне користування та людина як учасник проекту Творіння – Божа заповідь людині до управління та підпорядкування схиляє людину вільно та безумовно користуватися з Творіння Божого, ба більше, отримавши відповідні знання мудро модифікувати генетичну інформацію (і це не блюзнірство, в тій чи іншій мірі управління генетичним матеріалом існувало завжди – перечитайте наприклад 31 розділ книги Буття, про те як Яків застосував селекцію щодо стада козлів).

          Генетично модифіковані організми (ГМО) є прикладом того, як люди застосовують цей привілей, дану нам Творцем. Вже 25 років численні корпорації використовують генетичну інженерію для отримання покращених різновидів злаків, використовують, звісно, на комерційних основах з метою прибутку, а не з метою забезпечення голодних регіонів харчами. Більше того, корпорації на рівні ДНК вимикають здатність організмів до самовідтворення – звісно для того, щоб ніхто не міг перевикористати та поширити цю генетичну інформацію.

          Чи цим керувався Творець, створюючи життя? Чи цього хоче від нас Бог, запрошуючи до співучасті у Творінні? Задумайтесь над цим. І ще задумайтесь над наступним твердженням: Всемогутній Творець, а з ним і все Творіння свідчать своєю суттю та природою проти так званої “інтелектуальної власності”, яка є технічною вигадкою жадібних безумців.

          Дві думки, дві теорії, два підходи до одного і того ж. А якої думки дотримуєтеся ви?

          За матеріалами:facebook.com/maxgontar

          Фото: pexels.com, pexels.compexels.com

          Читай також

        • Йому 10 років, і він євангелізує у Майнкрафт
        • 4 уроки св. Августина, щоб уберегти нас від надмірного ділення
        • Піст у час тотального скролінгу
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Коментарі

              • Мушу дещо доповнити цю публікацію, оскільки, на мою думку, важливі речі залишились у живій дискусії десь поза цією публікацією. Повністю її можете читати за цим посиланням https://www.facebook.com/rpendiuk/posts/10154005459285877

                Стосовно того, що отець проводить аналогію між так званою “інтелектуальною власністю” та своїм телефоном:

                З моєї точки зору порівнювати інформацію та фізичні речі у плані власності – це дуже велика помилка. Це фатальна помилка. Коли у Вас крадуть фізичну річ, Ви 1) одразу помічаєте втрату (адже річ зникла) 2) де-факто перестаєте володіти цією річчю (адже річ не може бути у двох місцях одночасно).

                З інформацією – не так, зовсім не так, 1) Ви помітите що Вашою звільненою інформацією володіє хтось інший – але ніколи не помітите що ця інформація кудись зникла (я не розглядаю ситуацію фізичного викрадення всіх носіїв або фізичного знищення носіїв – адже це очевидно не тема піратства) 2) Ви продовжуєте бути власником звільненої інформації, з тією різницею що тепер Ви – не єдиний її власник.

                Таким чином Ви бачите, що до піратства не можна застосувати термін “крадіжка”, яким зловживають всі кому не лінь, ретельно не розібравшись у ситуації.