Християнська спільнота ХХІ століття. Їм не буває нудно. А вам?

Читай також

  • Бути Церквою, що вміє промовити до молоді: головне із зустрічі Глави УГКЦ зі студентами в Тернополі
  • Самотнє життя – 9 важливих моментів
  • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
        • Християнська спільнота ХХІ століття. Їм не буває нудно. А вам?

          В Марійську Дружину не завжди приходять у пошуках Бога, але потім розуміють: з Ним може бути цікаво й весело!

          Що вам найперше спадає на думку, коли чуєте “християнська спільнота”? В мене, наприклад, ще зовсім донедавна в голові миттєво виринала картинка з людьми, які сидять рядочками з молитовниками чи бібліями в руках і синхронно щось повторюють. А ще, чогось обов’язково, всі дівчатка в чорних спідничка і білих блузочках із гладко зачесаними косами. Тобто образи абсолютно віддалені від вигляду сучасної молоді, сучасного суспільства загалом.

          Не впевнена, але думаю, що таке стереотипне сприйняття духовних християнських спільнот досить поширене. І від цього ще більше зростає здивування — чим вони можуть приваблювати прогресивну молодь, коли довкола стільки всього цікавого, ультрамодного, що дає можливість для самовираження та саморозвитку.

          — До нас не завжди приходять, у пошуках Бога. Молодь передовсім прагне знайти друзів, зреалізувати себе. Зі свого боку ми стараємося показати — з Богом може бути цікаво, весело і для цього не треба по півдня перебувати в церкві. Насправді, просто можна гарно проводити час, комусь допомагати і так пізнавати Господа, — почала розмову голова Марійської Дружини львівського храму Всіх Святих Українського Народу Марічка Вівчар. — Ми робимо все, щоб зламати стереотипи. Молодь зараз потребує альтернативи для протистояння спокусам і марнування життя за комп’ютером. Тому вся наша діяльність спрямована на те, щоб поєднати захоплення сучасного світу і зацікавити молодь прийти з відкритим серцем і бажанням зрозуміти — для чого Бог у нашому житті.

          В Марійській дружині стараються, щоб усі, хто приходить у спільноту, могли поєднати свої захоплення, хобі з діяльністю в ній. До організації та проведення різних заходів намагаються залучити всіх членів спільноти: хтось може випробувати свої вміння в графічному дизайні, створюючи афіші, хтось — організаторські здібності, залучивши своїх друзів до акції, ті, хто захоплюється фотографією чи відеозйомкою — мають можливість робити відеозйомку чи фоторепортажі заходів. Для молодшої групи є не менш цікаві заняття: співи і малювання, на Різдво — вертепування разом із старшими марійцями, колядування та щедрування.

          — До нас приходять різні люди і різними шляхами. Хтось запалюється разом зі своїми друзями, когось приводять батьки, буває, що дізнаються про спільноту від священиків. Та найбільше наша спільнота зростає після літніх молодіжних таборів. Звичайно, є випадки, коли приходять раз чи двічі і не зацікавлюються більше. Та найчастіше настільки „заражаються“ духом спільноти, що ще й приводять своїх друзів. У нас нема критеріїв відбору чи правил. Спільнота відкрита для всіх, хто прагне розвиватися духовно, — наголосила заступниця голови Марійської Дружини Настя Нагірняк.

          Цікаво й те, що в Марійській дружині дуже широкий віковий діапазон — від 10 до 25 років. І головне — всі знаходять щось цікаве саме для себе. Те, що спільнота не обмежує, свідчить природність поведінки учасників. Тож часто координаторам доводиться „боротися“ з різними характерами, темпераментами, мирити непримиренних і здружувати тих, хто знаходиться в протистоянні.

          Дівчата пригадали, як одного року на таборі „Веселі канікули з Богом“ хлопця і дівчину, які не ладнали між собою, на свій страх і ризик, призначили керівниками однієї групи. І в результаті вони так добре порозумілися, що саме їхня група стала найкраща. Кажуть, що досить часто до вирішення певних завдань залучають тих, які бунтують один проти одного. Бо працюючи над вирішенням якоїсь проблеми, вони краще пізнають один одного і, зазвичай, починають дружити.

           — Тішить, що наші марійці за будь-яких обставин і навіть поза церквою несуть віру в Бога. В нас є чимало тих, хто вже вчиться в університеті. Якщо бачать якусь несправедливість, то наші спілчани бунтують. Часто приходять на пораду до священика, бо хочуть знати, як правильно поводитися в тій чи іншій ситуації. Вони навчилися, що в світ треба нести правду і за цими принципами живуть, — зауважила Настя.

          Спільнота вчить допомоги, служінню не лише теоретично, а й на практиці. Марійська молодь є у фундації волонтерства і розвиває цю діяльність. Нещодавно почали відроджувати свою давню традицію — провідини дітей у психіатричній лікарні. Разом із духівниками молодь щосуботи проводить молебень та різні заняття, майстер-класи, ігри з дітьми. І хоча це досить складно, — зауважили дівчата, — але такі діти змінюються на краще і марійці теж.

          Загалом Марійська дружина вчить ще й дуже багато того, що зараз актуальне і потрібне для успішного професійного зростання: комунікацію, конфліктологію, ораторство, командотворення, роботи в команді, тайм-менеджмент, івент-маркетинг та багато-багато іншого. Тож, навіть не підозрюючи, активісти спільноти здобувають необхідні навики для успішного фахового розвитку, незважаючи на те, який фах обрали чи оберуть в майбутньому.

          Ще одна особливість цієї християнської організації — бесіди, дискусії, інтерактив на теми, актуальні для всієї молоді: дошлюбні стосунки, поведінка в певних випадках, формування взаємин зі своїми ровесниками та багато інших.

          — Для обговорень, які в нас відбуваються зі семінаристом, ми обираємо певну тему і впродовж року розглядаємо різні її аспекти. Довіряємо один одному, тож нема таких запитань, які не можна задавати. Це справді дружні розмови, які багато-що відкривають і дають розуміння, — зазначила Марічка. — В формі бесід та дискусій відбувається і катехизація. В нас нема сухої теорії чи принципу: я так сказав і тому правильно, або — так написано і все. Насправді, обговорення побудовані так, що нема абсолютно хибних чи абсолютно правильних думок. Нам стараються дати заряд, скерувати на роздуми. Доброю практикою є те, що все написане показують на прикладах із життя. Мені, як молодій людині, такий підхід дуже подобається, бо ми живемо в світі, де багато незрозумілих правил. І зазвичай саме таке несприйняття через сухість формулювань, без жодних пояснень, і викликає спротив та небажання їх дотримуватися.

          Для молодших марійців, яких передовсім вчать відчувати себе спільнотою, розуміти один одного та усвідомлювати присутність Господа в житті, старші друзі стараються бути прикладом у поведінці та вчинках.

          — Для мене, наприклад, добрим прикладом були саме старші марійці. І перш, ніж щось зробити, думала: що про мене подумають мої друзі зі спільноти, як вони зреагують. Коли підросла, то почала думати — а як на мене буде дивитися Бог. Тому для молодших важливо бути добрим прикладом саме своєю поведінкою, а не просто на словах. Щоб вони бачили, що ми не лише кажемо їм, а й самі так чинимо, — додала Марічка.

          В Марійській Дружині є чимало цікавих вечірок, святкувань, походів та поїздок. Щорічно марійці обов’язково на початку літа організовують „Веселі канікули з Богом “ при церкві для дітей від 6 до 12 років. Упродовж десяти днів дітвора весело відпочиває, навчається в іграх, співають, танцюють банси, організовують представлення, концерти. Під час „Веселих канікул“ мають цікаві екскурсії: Унів, Страдч, Раківець, у підземелля та галерею Гарнізонного храму святих Петра і Павла, в пожежну частину, „Леопарк“ тощо.

           — Ми стараємося відходити від звичних стандартів християнських таборів чи спільнот. І часто трапляються досить кумедні випадки. Одного року, коли під час „Веселих канікул“ ми з дітьми біля каплиці танцювали банси, то старші парафіянки прибігали до священика зі скаргами, що ми перетворюємо церкву в клуб, — пригадала Марічка. — Зрештою не всі священики готові до роботи з молоддю. Нам пощастило, бо наш отець — духівник нашої спільноти Миколай Білецький і парох церкви Всіх Святих Українського Народу отець Володимир Ольшанецький дуже нас підтримують. Вони відкриті до життя, запалюються нашими ідеями і завжди дуже активні.

          Має спільнота й виїзний літній табір у Карпати. Минулоріч вперше проводили його в два етапи: для молодших марійців (від 12 до 15 років) і молодіжний (від 16 років і старші).

          — Якраз після таборів наша організація найбільше розростається. Бо часто діти, яких батьки насилу приводять в табір, потім переповнені захопленням від того, як все було. Не раз доводилося чути, що хтось не хотів їхати, бо думав, що християнський табір — це нудно, а коли побули з нами, то ще й агітують друзів. Наші табори не дають часу для нудьги. Щодня маємо спільні літургії, роздуми в години світла, великі ігри, майстер-класи, походи в гори т екскурсії, нічні ватри, — розповіла Настя.

          Марійська дружина постійно розширює співпрацю з іншими організаціями. Обмінюється досвідом на тренінгах для молодіжних християнських лідерів. Сприяють знайомству спільні прощі, молодіжні чування.

          — Для нас спільнота — друга сім’я. І той час, який ми проводимо разом, те, що спільно робимо дає ще більше наснаги і заряду для життя, розвитку, бажання залучати своїх друзів до цієї діяльності. Нудно не буває ніколи, — підсумували мої співрозмовниці.

          Зустрічі Марійської Дружини церкви Всіх Святих Українського Народу відбуваються щоп’ятниці о 17.00 год. (дівчатка від 10-14 років), а старша група — о 19.00 год. (вік від 15 і старші). Місце зустрічі — церква Всіх Святих Українського Народу (ВСУН), третій клас під куполом.

          Наталія ПАВЛИШИН.

           

          Читай також

        • Бути Церквою, що вміє промовити до молоді: головне із зустрічі Глави УГКЦ зі студентами в Тернополі
        • Самотнє життя – 9 важливих моментів
        • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"

              Коментарі

              • Ірина Кисилевич    07.03.2017 о 09:32

                Йти в спільноту заради того, щоб зустріти добрих друзів- це чудово, але найперше треба йти заради Бога, бо інакше добром може не закінчитись. Хто сказав, що тиша і молитва- це нудно? Побути день в тиші, молитві і роздумах- це дуже корисно для духовного здоров’я. П.С. Тільки мій досвід…

                • Цілком згідна, Іро, додам тільки, що потрібно йти заради Бога істинного, щоб не помилитись. А для цього наш Господь залишив нам Своє Слово – Біблію, як найвірніший поорадник, джерело відповідей на всі наші питання. “Дослідіть Писання; ви ж бо думаєте, що в них є вічне життя, – а вони свідчать про мене” (Iван.5:39).