Віднайти себе у Божих мріях

28.06.202228.06.2022 Наталія Павлишин

Галилейське море у часи Ісуса Христа було справжнім місцем зустрічей. Тут постійно тривала риболовля, а тому було безліч риболовів та тих, хто бажав придбати риби. Тут постійно витав запах риби та гул торгівлі. Водночас це було місце ділення новинами із життя людей та держави, місце диспутів про ціну та якість риби, місце суперечок про погляди на суспільно значущі події. Узбережжя Галилейського моря було не просто ринком, але справжнім життєвим простором тогочасного суспільства. Ба більше, часто…

Бути справжніми. Бути святими

20.06.202220.06.2022 Наталія Павлишин

Кожен із нас унікальний. Кожен із нас відмінний від інших. Кожен із нас має свою історію і навіть виступає її архітектором. Цією унікальністю та відмінностями ми збагачуємо цей світ та один одного. Знайомимося, відкриваємося один одному, оголюємо свої почуття, ділимося своїми радощами та скорботами, жертвуємо свій час, частинку себе, частинку свого життя. Ми настільки часто і звично це робимо, що й не звертаємо на це уваги. Але ж як прекрасно усвідомлювати, що у цьому світі…

Подалі від Вавилону, поближче до Єрусалиму

12.06.202212.06.2022 Наталія Павлишин

Уявіть собі на хвильку життя без стосунків. Ви тільки спробуйте собі таке уявити. Вдається? Мабуть, що ні. Адже навіть у ті моменти, коли ми називаємо себе чи відчуваємо себе самотніми, ми не перестаємо перебувати у взаємовідносинах. Насправді ми ніколи не мали досвіду цілковитої відсутності стосунків. Тому нам важко це уявити.

Побачити людину

29.05.202229.05.2022 Наталія Павлишин

Сьогодні ми стаємо учасниками драматичної історії. Ми зустрічаємося із чоловіком, який від народження був позбавлений зору. Він жив в абсолютній темряві та цілковитій самотності. Не бачачи краси навколишнього світу, дерев, квітів, гір, озер, заходу сонця, зорепаду, він часто потерпав від смутку. Його життя було обмежене, а існування певним чином надщерблене.

Від перелюбниці до ікони

22.05.202222.05.2022 Наталія Павлишин

У моєму рідному храмі, у самому святилищі намальована перелюбниця. За своє життя вона кілька разів одружувалася, розлучалася, а відтак знову знаходила нового чоловіка. Правдоподібно, через такі пошуки вона зруйнувала не одну сім‘ю. Саме тому у місті вона заслужила собі таку неславу та відкинення, що боялася попадатися на очі місцевим жителям. Ба більше, для юдеїв вона була переконаною сектанткою та віровідступницею. Вона належала до самарян, із якими не можна було навіть говорити чи зустрічатися. А сьогодні…

«Перемога — це більше, ніж відвойовані території», — отець Андрій Зелінський про війну та віру

21.05.202221.05.2022 Наталія Павлишин

Близько тижня тому стало відомо, що цілі України у війні проти росії змінилися. Україну більше не задовольнить повернення до меж 23 лютого — вона буде боротися до повного звільнення своїх територій. Ця заява, так чи інакше озвучена у МЗС, Міноборони та Офісі президента, є черговим свідченням того, що світ більше не стане таким, як раніше.

(Не) розбиті зневірою

18.05.202218.05.2022 Наталія Павлишин

38 років. Період, який мені неможливо навіть уявити, адже стільки ще й не прожив. 38 років фізичних, психологічних, соціальних та духовних страждань. Біль, який мені неможливо уявити, адже такого не зазнавав. 38 років розслабленості, безпорадності, безсилля жити. Це роки фізичного болю, пролежнів та нездатності самостійно дістатися туалету. Це роки звинувачень у всіх можливих гріхах, відкинення та маргіналізації. Це роки пошуків відповідей на запитання «чому», роки марних сподівань, роки все нових і нових розчарувань.