«Для багатьох людей Зарваниця, мов берег Галилейського моря. Ми сюди приходимо, бо втомлені житейським морем. Хвилі нас заливають… Це море ніколи не є спокійне: як не одні вибори, то інші; як не один ворог, то інший; і як не зовнішній противник, то внутрішній… Тож ми шукаємо якогось берега, до якого можна пристати, тобто прагнемо надійності у нашому житті. Всі обіцяють нам стабільність. Це якесь таке чарівне слово, яке звучить із уст багатьох. Проте ми розуміємо,…