14 січня Церква згадує св. Василія Великого, єпископа і Вчителя Церкви.
Василій народився 329 р. у заможній родині і глибоко релігійній у Кесарії Каппадокійській. Усі члени його родини стали святими: його бабця – Св. Макрина, його батьки – св. Василь і св. Емілія, його брати – Св. Григорій Ніський і св. Петро Севастійський і сестра Макрина Молодша, – це є винятковий факт в історії Церкви. Батько Василія був ритором і мав право провадити власну школу. Молодий Василій ходив до цієї школи, а з часом вступив на дальші студії до Константинополя і Афін, – тут зустрівся із св. Григорієм з Назіянзу, з яким залишився у тісному спілкуванні аж до смерті. У 356 р., після смерті батька обійняв катедру риторики, тут прийняв Хрещення (у 358 р., маючи 29 р.). Після смерті брата, вирішує посвятитися монашому життю і закладає пустельню у Неокасарії над берегами р. Іріс.
У подвигу йому товаришує св. Григорій Назіянський. Св. Василій склав правило для своєї спільноти, яке з часом стало основою для усіх монастирів Сходу. У 364 р. став священником, а в 370 – єпископом. Помер 1 січня 379 р.+
Боже, Ти просвітив свою Церкву прикладом і наукою св. Василія. Вчини щоб ми покірно пізнали твою правду і впровадили її у дію через любов. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог на віки віків. Амінь.
