“Як Ти це робиш?- запитала я у Богородиці”. Свідчення

Читай також

  • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина VІІ
  • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина VІ
  • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина V
        • “Як Ти це робиш?- запитала я у Богородиці”. Свідчення

          Різдво.

          Мені не спиться, бо ангели в душі співають)

          Порпаючись між старими знимками, надибала ось цю і жаром мене обсипало… Мушу Вам розповісти, що трапилося зі мною 4 лютого 2018 року біля стіп Чорної Мадонни.

          Чому Чорна? Спеціалісти покликаються на Пісню Пісень, де Наречена каже – Nigra sum! – Чорна я! – (ой чорна я си чорна))

          Так от, на знимці видно, що між мною і скульптурою є куленепробивне скло і лише дерев”яна рука, що тримає Земну кулю є доступна для дотиків і поцілунків, бо виступає з вирізаного у склі отвору.

          Щоб підійти до Богородиці, треба стати колінами на сходинку.

          Я підходила, зосередившись на проханні моєї близької подруги – молитися в її намірі до Мадонни Монтсеррат. Коли я торкнулася чолом руки….вона раптом різко опустилася вниз… шарнір? якийсь фокус чи може я щось пошкодила???… та ні… відкриваю очі – рука на місці. Знову торкаюся чолом… і ПРОВАЛЮЮСЯ кудись… у якийсь простір… руки вже нема… і я лечу-падаю кудись, але без страху, політ дуже лоскітно-приємний…якась мить… ще раз відкриваю очі – я повернулася, все на місці. У мене появляється непереборне бажання знову пірнути в руку, навіть вже не конче повертатися. Торкаюся чолом руки. Все зникає. Я знову лечу. Може, мені снилося, але я бачила міліарди зірок, якісь небесні тіла… я не можу передати людськими словами, що я бачила і що відчувала в ту благословенну м и т ь…

          – Як Ти це робиш?- запитала я у Богородиці… у відповідь – легенький смішок… як подув вітру… як тисячі дзвіночків…

          Я відкрила очі.

          За мною – черга прочан, які чемно чекають, коли я закінчу молитися. Коло мене – Михайло. Каже дослівно таке: “серденько, ти тут вже пів години, може підемо?”

          Я встаю, як на крилах. Відчуття безмежного щастя і… ситості. Пам”ятаєте, як учні дивувалися, що Христос після зустрічі з самарянкою не хоче їсти? От і в мене було відчуття Неземного Бенкету…

          Я почувала себе такою… благословенною чи що? такою любленою, такою вибраною…

          Ти – Чадо моє возлюблене! – ці слова Святого Письма стосуються усіх нас…

          Джерело: Іванка ДИМИД

          Читай також

        • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина VІІ
        • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина VІ
        • «Під проводом Марії до Ісуса». Частина V
          • Оціни

            [rating-system-posts]