Макрина жила в Каппадокії (на сході Малої Азії) в IV столітті. Святителі Василій Великий і Григорій Ніський були її братами. Перед тим, як Макрина мала з’явитися на світ, її матері наснився Ангел і вказав, що новонародженій доньці треба дати ім’я Текля, що вона і зробила. Але вся рідня стала звати дівчинку Макриною в честь бабусі, яка сповідувала християнство і постраждала за свою віру при імператорі Галереї.
Сім’я св. Василія Великого: 5 хлопців і дівчат, серед яких найстаршою власне була св. Макрина Молодша. Народилася бл. 327 р.
Коли мала 12 років заручено її з хлопцем, однак через раптову смерть жениха не дійшло до шлюбу. В той час Макрина зайнялася вихованням молодших братів і сестер. Після смерті матері (Св. Емілії) в 373 р. цілковито віддалася монашому життя яке на той час вже провадила із товаришками. Померла в опінії святості бл. 380 р. Брат св. Макрини – Св. Григорій Ніський занотував агіографічний твір який дійшов до наших днів “Діалог із св. Макриною про душу і воскресіння”.
Макрина зрозуміла минущість життя і суєту світу. З того вона цілковито віддалася Богу і здобула собі його любов постом та смиренням. В основі святості будь-якого святого є любов до Бога; цінним в очах Всевишнього є рівно ж чисте життя, – чим і відзначалася преподобна Макрина. Гріховна погань якої тепер коштують багато, ніколи не торкнулася святої. В її особі маємо чудовий квітник чеснот, через подивляння якого захоплюємося подвигом преподобної Макрини.
Преподобна Макрино, моли Бога за нас грішних!
