Вмирають не за ідею! Помирають за Правду!

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Вмирають не за ідею! Помирають за Правду!

          За Правду, котра робить вільними… за Правду, котра після смерті дарує життя…

          За Правду, якої не можеш зректися, бо вона – правда!

          Вона сама про себе говорить…

          Вмирають не за ідею! Вмирають за особу!

          Вмирають за тих, кого люблять!

          Вмирають не за ідею! Вмирають за любов!

          За любов яка не минає… Яка переводить від життя до життя… За любов, яка є передсмаком Вічності.

          Наші воїни, наші захисники, наші охоронці – помирають за правду, помирають за нас, помирають з любові…

          Дарують себе – з любові… Приносять себе в дар! Служать Євхаристію життя.

          Подібно до Того, хто подарував себе за нас усіх. Був розп’ятий, похований і Воскрес!

          Звільнив нас від влади зла і смерті! І тому нам не страшно помирати

          Те: «СЛАВА УКРАЇНІ» – це не про ідеї… Це про Правду, про ближнього, про любов…

          Бо лише правда і любов до ближнього можуть стати причиною віддати своє життя…

          Дозволити вбити своє тіло…

          Але не духа!

          І те тіло, котре впало у власноруч вириту яму, впало у землю, щоб статися землею…

          Тіло котре захищало свою рідну землю – захищало не метри, і не квадратні кілометри… Захищало себе… Землю з якої узяті… Захищало право на життя…

          Українські воїни – мученики наших днів, котрі помирають не за ідеї, а за те що люблять…

          Помирають за Україну! За честь, за славу, за народ!

          За Українську Землю…

          І багатьох з них прийняла земля, яка їх породила…

          А багатьох ще прийме…

          Ми Українці знаємо що таке любов!

          Ми знаємо що таке життя!

          Ми вміємо любити і вміємо жити!

          Вміємо любити життя!

          Інколи смерть – визначає суть життя!

          А останні промовлені слова – вказують хто ми є…

          Для багатьох смерть з любові – сповнила життя змістом!

          Напевне, ми ще ніколи так глибоко не усвідомлювали змісту слів «Слава Україні», наскільки дорогою для кожного українця є Україна, уся, цілісна Україна, і те, що вона має славно жити, бути вільною, щасливою, квітучою.

          І, напевне, ми ніколи до тепер, з такою великою повагою, гордістю та трепетом не відповідали «Героям слава!».

          Ми знаємо що Слава є наша!

          І тієї слави від нас ніхто не зможе ніколи забрати…

          А ціна свободи – дуже велика! Життя!

          І ця жертва не може, не має права стати марнотратством!

          Слава Україні!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.