Друга частина молитви св. Єфрема Сирійського присвячена набуттю чеснот, про які молільник просить Господа. І це не дивно, бо християнська праведність не полягає передовсім на боротьбі з гріхами, а в першу чергу – на поступі у чеснотах, без яких ніхто не може наблизитися до Бога. І на першому місці в переліку чеснот, яких бажає собі подвижник, стоїть прохання про «духа чистоти».
Церковнослов’янський варіант молитви говорить на цьому місці про «духа ціломудрія», грецькою «софрозіне» – від кореня «софрон» – мудрий і суфікса -зіне, який означає якість, прикмету, чесноту. Отож, первісне значення цього терміну дуже широке і багате: «розумність», «розважливість», «стриманість», «розсудливість», «самоконтроль», «поміркованість», «скромність». Як бачимо, зводити це поняття лише до чистоти у сфері статевості, є не цілком правильним і слушним звуженням розуміння цього слова.
Тут радше йдеться про практичну мудрість, про чистоту, щирість і доброзичливість у відносинах з іншими людьми, про здатність відділити основне від другорядного, важливе від дріб’язкового. Для цього нам потрібно саме тієї євангельської розсудливості, стриманості, скромності в думках і у словах, яка допомагає нам дивитися на іншу людину чистим поглядом, без упередження і заздрості, без пожадливості і страху. Людина ціломудренна здатна про все судити неупереджено, дивитися на людей, обставини, життя чистим поглядом, вільним від пристрастей, висловлювати свої думки і припущення стримано і скромно.
Св. Павло в Посланні до Римлян заохочує нас дбати про обновлення розуму у світлі волі Божої: «І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному» (Рим. 12, 2-3).
Насамкінець слід зауважити, що попри те, що ціломудреність є ширшим поняттям, ніж чистота у статевій сфері, все ж і про цей аспект поняття «ціломудреності» не варто забувати. Це особливо важливо в наших часах, коли мас-медіа накидають редукований образ людської особи, надмірно наголошуючи на зовнішній привабливості, занедбуючи, або повністю ігноруючи цілісну красу людини, вмістилищем і джерелом якої є чисте серце. Невипадково Господь Ісус застерігає, що «кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці» (Мт. 5, 28) і називає блаженними тих, хто має чисте серце, “бо вони Бога побачать” (Мт. 5, 8).
Людина чистого серця не тільки бачить навколо себе Божу красу і доброту, але й сама випромінює Божу красу навколо себе. Хтось слушно зауважив, що добрі люди завжди красиві. Розповідають про такий випадок з життя св. Матері Терези з Калькутти: вона мала брати участь в якійсь телевізійній програмі, але через тисняву на дорозі дещо запізнилася на прямий ефір. Редактори, щоб заповнити паузу, вирішили включити показ моди. Після струнких дівчат у сучасних модних шатах на екрані в студії з’явилася Мати Тереза – маленька, дещо похилена жіночка в індійському білому одязі сарі з блакитним обрамленням, з лагідною усмішкою на устах. Закінчилася передача, і хтось спитав ведучого, як він сприйняв цей контраст між модельками, які проходжувалися на подіумі, і Матір’ю Терезою, на що той відповів: «Модельки були привабливі, натомість Мати Тереза була красивою».
Дух ціломудреності робить людину мудрою, доброю і красивою всередині і назовні. Господи, даруй нам такого духа ціломудреності! Амінь.
Владика Богдан ДЗЮРАХ
