«Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година моя!» Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть.» (Йо. 2, 1-5).
В описі весілля в Кані Галилейській вражає постава Пресвятої Богородиці, в якій виражається Її людська чуйність до потреб ближніх, Її материнська опіка над людьми та дитяче довір’я, з яким Вона звертається до Бога.
Богородиця, будучи сповнена любов’ю, є чуйною до потреб ближнього, Вона вміє вчутися в стан серця молодят, які усвідомлюють, що гостина, яка дотепер проходила в піднесеному і радісному дусі, буде зіпсута: їм незабаром бракуватиме вина. Збагнувши це, Богородиця робить те, що повинна робити кожна віруюча людина в ситуації потреби і загрози: звертається до Свого Сина. Можна сказати – молиться.
Втім, зауважмо, що ця молитва Богородиці не є примушуванням Сина до сповнення Її волі, як це було, наприклад у випадку апостолів Йоана та Якова, які перед Страстями Ісусовими зверталися з майже претензійним проханням до Нього: «Господи, хочемо, щоб ти зробив нам те про що попросимо!». Ні, Богородиця просто представляє справу Ісусові і залишає на Його розсуд, чи, як і коли втручатися у цю проблему.
В такій поставі Богородиці виявляється Її велика довіра до Бога. Вона розуміє, що Бог знає набагато краще, що потрібно людині до повноти життя і до спасіння, то ж вміє віддавати саму себе і свої прохання та своїх ближніх в руки Божі.
Водночас, Вона прагне навчити такої самої довіри до Бога інших, тому й звертається до слуг з проханням: «Що тільки скаже вам, – робіть!». Вона знає, що Бог діє не так, як людина, а тому слід дати провадити себе Богові і довіряти Йому беззастережно, навіть якщо в словах Бога не все виглядає по-людськи логічно і передбачувано.
Така постава і молитва Богородиці приносить неочікуваний плід: Ісус довершує своє перше чудо і виявляє тим свою велич (пор. Йо. 2, 10-11), а в серці у присутніх учнів пробудилася віра в Нього.
Вчімося від Богородиці чуйності серця, витривалої молитви та беззастережної довіри до Господа у всіх ситуаціях нашого життя!
