День Священства і Пресвятої Євхаристії

Великий Четвер — день особливої тиші, глибини і водночас неймовірної сили. Це день, коли Ісус Христос на Тайній Вечері звершив те, що назавжди змінило історію людства: взяв хліб і вино — і зробив їх Своїм Тілом і Кров’ю. Віддав Себе. Повністю і без залишку.

Саме тоді були встановлені два великі Святі Таїнства — Пресвятої Євхаристії та Священства. І відтоді вони нерозривні. Неможливо уявити священника без Євхаристії. Як і неможливо звершувати Євхаристію без священника. Це таїнственний, але дуже конкретний зв’язок — зв’язок євхаристійного життя, служіння і любові.

Але що означає жити Євхаристією?

Передусім — це життя у вдячності. Саме слово «євхаристія» означає «дякую». Та вдячність — це значно більше, ніж просто слово. Це стиль життя. Це щоденний вибір — не нарікати, а дякувати. Бо нарікання паралізує серце, замикає людину в темряві. Натомість вдячність відкриває очі — допомагає побачити світло навіть там, де його, здається, вже немає. Вона вчить бачити добро навіть у складних обставинах і в непростих людях.

Другий вимір — Євхаристією діляться. Вона не для того, щоб її «мати», а щоб її передавати. Священник, який живе Євхаристією, ділиться своїм життям. Його служіння позначене жертвою. Але справжня жертва — це не втрата. Це мова любові. Бо немає любові без жертви. І немає жертви, яка мала б сенс без любові.

І нарешті — третій вимір. Священник покликаний стати «alter Christus» — другим Христом. У своєму способі мислення, у своєму погляді на людей, у своїй поставі, у кожному слові й жесті він покликаний відображати Христа. Бути Його живим знаком у світі. Знаком надії.

Сьогодні хочеться особливо подякувати Богові за дар священства — за те, що Він не залишив людину саму, але дав тих, хто служить, веде, підтримує, освячує.

Дякуємо кожному священникові за їхнє ревне служіння, за їхню жертву, за їхню вірність, часто непомітну, але таку важливу.

І водночас — просімо: молімося за наших священників. Щоб вони мали силу жити Євхаристією щодня. Щоб не втрачали радості служіння. Щоб залишалися світлом там, де його найбільше потребують.

Бо від їхньої вірності залежить так багато.

Зображення: взято з інтернет-ресурсу "Pinterest".

Отець Іван Вихор