Місце болю і місце об'явлення Бога

 Сьогодні євангелист Лука веде нас до річки Йордан. Туди наближаються люди, які відчувають тягар зла у своєму серці, почуття провини та наслідки скоєного зла. Вони прагнуть очиститися і розпочати нове життя. Саме до цього закликає вже знаний їм пророк Іван, якого у народі називають Хрестителем. Занурюючи у воду, він прощає людям їхні прогрішення та дарує шанс розпочати все заново в очікуванні приходу Месії.

Серед натовпу зʼявляється чоловік середнього віку. Він також прямує у воду до Івана Хрестителя. Він стає в один ряд із цими шукачами розради і надії. Та, коли він занурюється у воду, стається щось незрозуміле. Відкривається небо, підлітає голуб і чути голос, який промовляє: «Це - син мій улюблений, у Ньому моє уподобання». З однієї сторони, це вияв Божества і месіанства Ісуса Христа, а з іншої - слова надії і розради для присутніх, ба навіть більше, для усього людства. Місце зранення злом і гріхом, смутку і сумнівів стає місцем обʼявлення Бога.

Сьогодні ми також згадуємо славного апостола Тому. Саме того учня Христового, який з першого разу не повірив своїм друзям у вістку про воскресіння Ісуса, тому був удостоєний вкласти палець у рани та руку у пробитий бік Спасителя. Відтак промовив незвичайні слова зізнання у вірі і любові: «Господь мій і Бог мій!» І його досвід сумнівів, розпачу і безнадії став моментом обʼявлення Бога. Відтак цей пережитий досвід зустрічі з воскреслим та зраненим Богом повів його без страху і зволікання на край світу для проповіді - Месопотамія, Етіопія, Індія. 

Нерідко наш болючий досвід страждань і випробування оголює наше єство, тобто, показує те, ким ми є насправді. Нерідко таке пережиття може нас зламати чи розчарувати. Але саме у такі моменти Бог нерідко стає найближчим. Тоді не має місця для наших ілюзій та особисто сконструйованих вірувань. Тоді відходять на задній план другорядні, неважливі речі. Залишаємося лише ми, і залишається наш стосунок з Богом. Господь особисто до нас звертається: «Ти є син мій улюблений/донька моя улюблена». Та, чи будемо здатними ми відповісти Йому: «Господь мій і Бог мій!»?

Зображення: взято з інтернет-ресурсу "Pinterest".

Отець Іван Вихор