Що значить бути успішними у християнстві?

Людина — єдине Боже створіння, яке здатне зупинитися і поставити собі запитання: Навіщо я живу? У чому сенс мого існування? Як прожити це життя так, щоб воно не минуло марно?

Кожен із нас бодай раз у житті шукав відповіді на ці питання. І дуже часто в цих пошуках з’являється слово, яке так любить сучасний світ, — успіх.

Але що насправді означає бути успішним у християнському житті?

Сьогодні Церква вшановує Трьох Святителів — Василія Великого, Івана Золотоустого та Григорія Богослова. Три різні постаті, три унікальні долі — і водночас три яскраві приклади життя, яке можна назвати по-справжньому успішним. Не за мірками цього світу, а за мірками вічності.

Успіх — не в багатстві

Сучасна культура часто переконує нас, що успіх вимірюється грошима: балансом на картці, рівнем комфорту, кількістю можливостей. Фінансова стабільність здається гарантією спокою та безпеки. Та чи справді це так?

Згадаємо Закхея — начальника митарів. У нього було все: гроші, статус, вплив. Але його серце залишалося порожнім і спраглим. Багатство не змогло дати йому того, чого він насправді шукав.

Подібний вибір стояв і перед Василієм Великим. Він походив із заможної та знатної родини, отримав блискучу освіту в Афінах, мав відкриті двері до успішної кар’єри. Та в певний момент свого життя він робить радикальний крок: відмовляється від багатства, роздає майно бідним і обирає шлях аскези та служіння.

Бо почув голос, який був сильніший за страх і за спокусу забезпеченого життя. І цей голос був Божий.

Успіх — не в славі

Інша популярна ілюзія успіху — це популярність, визнання, видимість. Сьогодні її часто вимірюють лайками, переглядами й кількістю підписників.

Але слава — річ мінлива. Вона швидко приходить і так само швидко зникає. І той, хто будує на ній своє життя, приречений жити в постійній тривозі й страху втрати.

Іван Золотоустий був справжньою «зіркою» свого часу. На його богослужіння сходилися натовпи, його проповіді захоплювали і змінювали людей. Він умів говорити просто, глибоко і без компромісів, не зважаючи на статус слухачів.

Та джерелом його авторитету була не жага слави, а вірність Божому слову. Він не шукав популярності — вона стала наслідком його правдивості.

Успіх — навіть не у владі

Третій поширений критерій успіху — влада. Здатність впливати, керувати, контролювати. Здається, що саме влада гарантує свободу й значущість.

Та історія знову і знову показує, як страх втратити владу руйнує людину зсередини. Ірод Великий, Понтій Пилат — приклади того, як влада без правди й любові стає джерелом трагедії.

На цьому тлі особливо промовистим є приклад Григорія Богослова. Ставши єпископом Константинополя, він опиняється в центрі конфлікту. Його право на кафедру оскаржують, Церкві загрожує розбрат.

І тоді Григорій робить те, що для багатьох виглядало б поразкою: добровільно складає повноваження. «Я краще піду в море, як пророк Йона, ніж буду причиною бурі», — каже він.

Бо голос Божий для нього був важливіший за владу й амбіції.

Успіх — у вірності Богові

Дорогі сестри і брати, успішне християнське життя — це не про порівняння з іншими і не про зовнішні досягнення.

Успіх — це вірність Богові.

Це щоденне преображення серця, зростання у вірі, молитві та довірі.

Це здатність любити — Бога і ближнього.

Кожен із нас має своє покликання: у сім’ї, праці, служінні. І святителі Василій Великий, Іван Золотоустий та Григорій Богослов сьогодні нагадують нам просту, але глибоку істину:

успіх — це не те, ким ти виглядаєш в очах світу, а те, наскільки ти вірний тому, до чого покликав тебе Бог.

Отець Іван Вихор

Зображення: Вікторія Мовчій, Три святителі - Василій Великий, Іван Золотоустий та Григорій Богослов.