Чи варто християнам займатися йогою?

Читай також

  • Триває набір на річну сертифікатну програму ФБФ УКУ «Християнська традиція для сучасного світу»
  • Отець-доктор Іван Гобела: «Великий піст ― час для нашого преображення і Канон Святителя Андрея Критського в цьому нам допоможе»
  • Знайомство з живим Богом: як допомогти молоді краще пізнати сенс християнства
        • Чи варто християнам займатися йогою?

          Наскільки корисно і безпечно займатися йогою, якщо це, на перший погляд, всього лише невинні фізичні вправи? Про це та інше розповів о. Микола Лучко на одній із міжконфесійних зустрічей, ініційованих сайтом “Духовна Велич Львова

          Йога абсолютно сконцентрована на людській особі, стосунки тут не відіграють важливої ролі. Це комплексні практики самовдосконалення, відкриття божественного в собі та пошуку гармонії. Християнство ж – релігія любові, яка виникає із живих стосунків і основну ціль вбачає у єднанні з Богом.

          Read in English: SHOULD CHRISTIANS PRACTICE YOGA?

          Практики йоги за своєю суттю є окультними. 80-90 % людей, поневолених злим духом, практикували до того східні медитативні техніки.

          Різноманітні постави йоги під час фізичних вправ – поза собаки, лотоса тощо – повертають людину у світ первісних міфологічних уявлень, при цьому применшуючи гідність її як Божої дитини.

          Мантри, які використовують під час медитацій та занять йогою, часто є повторюванням-прикликанням імені богів, а це пряме порушення першої заповіді.

          Медитація у християнстві має цілком інше значення, ніж, до прикладу, в йозі. Християнська медитація відкрита до буття і спілкування з Богом, вона спрямована на любов, яка виникає із стосунків. Східна медитація нівелює значення міжособистісних стосунків, вважаючи їх джерелом зла.

          Навіть у тому випадку, коли йогою починають займатись виключно як комплексом фізичних вправ, рано чи пізно приходить момент глибшого зацікавлення філософськими аспектами, техніками дихання, харчування та інше.

          Практикуючий християнин, коли починає займатись йогою, рано чи пізно помітить своє відчуження від Ісуса – і це головна пересторога. Іноді такі моменти віддалення служать для якісно нових стосунків із Богом, але це занадто небезпечний шлях.

          У християнстві ані положення тіла, ані їжа не можуть мати настільки глобального значення, як у східних практиках, зокрема в йозі. Мені не суттєво, в якому положенні тіла я розмовляю з тим, кого люблю. Бо головне – люблю.

          Вегетеріанство – це свідомий вибір кожного. Якщо мені так легше і простіше бути з Богом, то я обираю собі такий спосіб харчування, але якщо м’ясо не віддаляє мене від Бога, то немає в цьому суттєвих проблем.

          Йога як фізичний комплекc насправді має безліч альтернатив: біг, плавання, ходьба, різні види спорту – все це дає чудовий заряд енергії для тіла.

          Для християнина єдиним учителем і джерелом мудрості є Христос. Його вчення і знання абсолютно достатньо для повноцінного духовного розвитку, бо саме Ісус – найвищий авторитет та істина. Якщо людина починає шукати збагачення чи розвитку, до прикладу, у йозі, то їй варто переглянути свої християнські духовні практики – що не так, чому вони не діють?

          Автор: Тетяна Трачук

          Фото: boredpanda

           

          Читай також

        • Триває набір на річну сертифікатну програму ФБФ УКУ «Християнська традиція для сучасного світу»
        • Отець-доктор Іван Гобела: «Великий піст ― час для нашого преображення і Канон Святителя Андрея Критського в цьому нам допоможе»
        • Знайомство з живим Богом: як допомогти молоді краще пізнати сенс християнства
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Коментарі

              • Natalia    18.10.2019 о 10:35

                Звертаюсь до пана Миколи, відносно коментарів стосовно йоги та її трактування. Для того, щоб робити висновки по тих чи інших практиках самовдосконалення, варто принаймні самому мати не аби який досвід застосування тих практик. А посилатися на досвід інших людей і видавати це за істину, не є ані професійно, ані коректно особливо для служителя церкви. Ніщо не може бути для Вас істинним, поки ви не пережили це на власному досвіді. Щасти Вам! А відносно пріоритетів у виборі релігійного чи духовного спрямування, це особиста справа кожної людини. Зрештою Бог і дав людині свободу вибирати.

              • о. Олег Кобель    13.04.2016 о 13:53

                Християнам треба займатися спортом, фізкультурою, робити лікувальні вправи в разі потреби. Якщо хтось називає це йогою, це його проблеми. Але не треба всім, хто каже, що займаються йогою, примішувати брахманізм чи буддизм. Проблема йоги є тоді, коли людина приймає її філософію. Але якщо є гарні вправи в книжці з йоги, чому я не можу їх робити, не вникаючи в мантри чи “оми”? Хіба я повинен перестати пити молоко, якщо індійці вважають корову божеством? Засилля східної культури, вчення про чакри, аури і всякі інші “мури” я вважаю проблемою. Але боятися не варто того, просто показати альтернативу. Забороняючи, а не християнізуючи ми робимо собі клопіт.

                • Дякую отче, тепер зрозуміло :)

                • Галин    11.09.2017 о 16:32

                  цікавий хід думок

                • коли Ви будете робити рухи
                  які на мові духів є рухами прикликання їх
                  і тим паче ті рухи будуть на мові духів -рухів – закликати чи “говорити” духам
                  і духи почнуть реагувати відповідно (бо духам плевать чи в вас намір спортивний тільки чи намір поколоніння ) – ви зайшли на їх територію і вони мають право на вас!

                  то шо тоді ?

                  люди будуть казати – “хз . шо сі стало” і . побіжать до екзерцистів ?

                  і + запитання

                  “а що чітко на запитання чи займатись йогою говорять – екзерцисти ?”