10 тез Любомира Гузара про дітей, батьків і дисципліну

Читай також

  • «Про що мовчать діти?» — серія розмов про потреби дітей з погляду психології та духовності
  • Лист св. Івана Павла ІІ до дітей, які чекають Різдва
  • Глава УГКЦ про беатифікацію блаженнішого Любомира: Маємо намір розпочати такий процес
        • 10 тез Любомира Гузара про дітей, батьків і дисципліну

          1. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.

          Read in English: 10 THESES BY LIUBOMYR HUZAR ABOUT CHILDREN, PARENTS AND DISCIPLINE

          2. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.

          3. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані

          4. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд.

          5. Передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом: що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину

          6. Безумовно, дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою.

          7. Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві.

          8. Батько й мати, творячи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.

          9. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція.

          10. Кожну дитину належить виховувати в дусі бажання робити добро іншим, чи батькам, чи товаришам, чи братам і сестрам.

          За матеріалами колонки Блаженнішого Любомира, архиєпископа-емерита УГКЦ, на Українській Правді: “Дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути… мудрою“; “Сьогоднішня дітвора повинна бути основою нашої надії на справді краще майбутнє

          Фото: Марія Шевченко

          Читай також

        • «Про що мовчать діти?» — серія розмов про потреби дітей з погляду психології та духовності
        • Лист св. Івана Павла ІІ до дітей, які чекають Різдва
        • Глава УГКЦ про беатифікацію блаженнішого Любомира: Маємо намір розпочати такий процес
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Коментарі

              • Усе найкраще — для дітей, батьків, педагогів, учителів, виховників, пластунів, філологів України
                https://www.facebook.com/VeselaAbetka
                Долучайтесь до джерела, що поширює добро і дарує радість пізнання!
                Насолодіться різноманітним змістом і поставте там вподобайчика! ;-)

              • Калина    29.11.2016 о 10:22

                Сьогодні діти мають більше в матеріальному плані, але значно менше в духовному. Більше іграшок але менше спілкування. Речі які мають пояснити батьки вони дізнаються з інтернету, більше того інколи слова батьків перевіряють ним!

              • Кохана    22.07.2016 о 13:02

                Наші мами раніше працювали у декілька змін, при цьому були відкриті навіть цілодобові дит.садки і дітей там залишали, поки мама працює… І нічого, ми виросли нормальними людьми.

              • Кохана    22.07.2016 о 12:59

                Що значить “закохані в гороші”??? Батьки, які багато працюють, щоб сім’я мала що їсти і заплатити за комунальні послуги (а працюють бапгато тому, що рівень зарплатні невисокий а ціни високі) і тому не можуть приділяти багато уваги дітям – це погані батьки???
                Наші мами раніше працювали у декілька змін, при цьому були відкриті навіть цілодобові дит.садки і дітей там залишали, поки мама працює… І нічого, ми виросли дітьми. Чи зараз батьки і діти повинні голодувати, але більше часу знаходитись разом і спілкуватись про “народні мудрощі”?
                Чому українці зараз на грані виживання і ми миромося з цим? Поки така ситуація триває – наші діти будуть обділені батьківською увагою.