“Скільки разів за обіднім столом люди дивляться телевізор або пишуть повідомлення на мобільному телефоні. Кожен байдужий до тієї зустрічі. Навіть в самому ядрі суспільства, в сім’ї, немає зустрічі”.
У вівторок 13 вересня Папа Франциск очолив ранішню Святу Месу в каплиці Дому Святої Марти у Ватикані і розпочав свою проповідь роздумами про цінність міжособистісної зустрічі: часто люди «перетинаються одні з одними, але не зустрічаються», вони думають «тільки про себе, дивляться, але не бачать, слухають, але не чують». Натомість Євангеліє того дня, в якому йдеться про воскресіння сина вдови, пропонує зовсім інший сценарій: там відбулася справжня зустріч. Христос відчуває «глибоке співчуття», яке не дозволяє Йому пройти повз похоронну процесію та матір, яка оплакувала свого єдиного сина. Христос підходить до жінки, і відбувається справжнє «чудо зустрічі».
В цьому епізоді не тільки ніжність, але й «ефективність зустрічі»: «Кожна зустріч приносить плоди. Кожна зустріч відновлює як самих людей, так і їхні справи», – підкреслив він.
«Ми звикли до культури байдужості і нам потрібно працювати та молитись про благодать вдосконалення культури зустрічі, плідної зустрічі, яка відродить у кожній людині її гідність Божої дитини, гідність живого створіння. Ми настільки звикли до цієї байдужості, що коли бачимо в цьому світі великі, чи менші біди, просто кажемо: «Бідні люди, як вони терплять», – і йдемо собі далі. Для справжньої зустрічі, не досить просто дивитись, потрібно бачити: якщо я не зупиняюся, не дивлюся, не доторкаюся, якщо я не спілкуюся, то не зможу зустріти інших і не спричинюся до поширення культури зустрічі»
В євангельському уривку люди «були оповиті страхом і прославляли Бога тому, що (Ісус) допоміг Богові зустрітися з Його людом», – підкреслив Папа. «Я радію, – сказав він далі, – що тут щодня можу бачити зустріч Христа зі своєю нареченою – Церквою, яка очікує Його повернення».
Власне зустріч Христа зі Своїм народом, вважає Папа Франциск, і є центром сьогоднішнього послання. Ми всі потребуємо цієї зустрічі та Божого Слова:
«Скільки разів за обіднім столом люди дивляться телевізор, або пишуть повідомлення на мобільному телефоні. Кожен байдужий до тієї зустрічі. Навіть в самому ядрі суспільства, в сім’ї, немає зустрічі. Нехай усвідомлення цього допоможе нам трудитись над культурою зустрічі, наслідуючи Христа. Не тільки дивитися, але й бачити. Не тільки чути, але й слухати. Не тільки перетинатися, а й зупинятися. Не тільки казати: «Як жаль, бідні люди», а співчувати. Потрібно наблизитись до людини, доторкнутись до неї та сказати мовою серця: «Не плач», і дати, таким чином, принаймні краплину життя».
Джерело: Радіо Ватикан
Фото: pexels
