Цікаві факти про сиропусний тиждень

Читай також

  • Короткий путівник по духовній боротьбі
  • Чому наші релігійні вчинки не означають, що ми святі
  • #НазустрічРіздвуХристовому. День 1. 15 листопада. Назустріч Богові, який надходить
        • Цікаві факти про сиропусний тиждень

          Що таке “м’ясопуст” та “сиропуст”? Наскільки давня традиція поступового входження в піст? Про це розповдає нам книга “Пізнай свій обряд”

          Церква, помалу готуючи нас до посту, у М’ясопусну неділю наказала не їсти м’ясні страви. У часі сиропусного або сироїднго тижня Церква дозволяє споживати тільки молочні страви. Та в Сиропусну неділю треба й від цих страв відмовлятися. Звідси й назва “сиро-пуст”, тобто відпущення сира.

          Цей тиждень називався в народі сирний або масляний, а Сиропусна неділя мала назву пущення, тобто утримання від усіх молочних продуктів.

          У цю неділю в нас справляли “запусти”, тобто останні передпісні забави.

          У Західній Європі наші “запусти” називалися “карнавалом”, що означало те саме, що й м’ясопуст, від італійського “карне-вале” — дослівно: прощай м’ясо!

          Практика сиропусного тижня і неділі дуже давня. Про неї згадує вже олександрійський патріарх Теофіл († 412), а перед тим установлена М’ясопусна седмиця й неділя.

          Вважається, що сиропусний тиждень став законом за грецького царя Гераклія (610-641). Той шість літ воював з перським царем Хозроєм і дав обітницю, що коли виграє війну, то не буде їсти м’яса цілий тиждень перед Великим постом.

          У суботу перед Сиропусною неділею Церква, щоб дати вірним приклад і заохотити до посту й покути, відзначає пам’ять усіх святих мужів і жінок, що від найдавніших часів провели своє життя в молитві, пості й покуті. Тут передовсім ідеться про тих, хто протягом віків жив життям посту й покути чи то по монастирях, чи на пустині одинцем.

          У давнину в монастирях Сходу був гарний звичай: відбувати обряд взаємного прощення в Сиропусну неділю. Цей обряд виконувався ввечері після скромної вечері. Усі монахи у присутності вірних просили один в одного прощення за свої провини, обіймалися і давали поцілунок миру. Миряни також просили один в одного взаємне прощення.

          Справді, яке велике значення для нашого духовного життя мають ті чотири передпісні неділі. Хто разом з митарем бився в груди й учився від нього покори; хто з притчі про блудного сина навчився довір’я до Божого милосердя; хто в М’ясопусну неділю з розважання про Страшний Суд набрав боязни перед Божою справедливістю, яка так сильно діткнула наших прародичів, про що говорить Сиропусна неділя, — для того тепер піст не буде страшний. Він радше буде для нього потребою його серця й душі. Він тепер сам бажатиме постити й бити поклони, знаючи, що молитва, піст і жаль за гріхи найкраще приготує його душу до зустрічі світлого празника Христового Воскресення.

          о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”

          За матеріалами Дивенсвіт-календаря

          Читай також

        • Короткий путівник по духовній боротьбі
        • Чому наші релігійні вчинки не означають, що ми святі
        • #НазустрічРіздвуХристовому. День 1. 15 листопада. Назустріч Богові, який надходить
          • Оціни

            [ratemypost]