Розвивати в дітях акторські здібності, розкрити їхній творчий потенціал і популяризувати класичну музику – таких цілей можна досягти в достатньо розважальному форматі музичного проекту «Казковий концерт», до організації якого долучилися соціальні педагоги УКУ наприкінці березня у Львівській школі-інтернат №2.
Впродовж 3-денного проекту організатори активно залучали дітей до веселих ігор, спілкування, виконання ролей у виставі та пошиття акторських костюмів для фінального заходу – вистави-казки «Бджола і Шершень» за участю двох дорослих акторів, дітей та в супроводі справжньої класичної музики.
Дитячий сміх під час репетицій, запал в очах та енергійний рух під час дизайну костюмів. Діти змогли відчути себе акторами, костюмерами і попрацювати в одній команді з іноземцями.
Ідея проекту «Казковий концерт» виникла у Швейцарії під впливом досвіду концертів класичної музики для дітей. Поширювати подібні проекти в Україні вирішили учасники громадської організації «Haliciana Schola Cantorum» – швейцарсько-української педагогічної асоціації, метою якої є через різні педагогічні проекти пропагувати класичну музику. Одним із напрямів діяльності є соціальні проекти в дитячих будинках і сиротинцях.
За словами Юлії Кокоячук, керівника проектів та програм соціальної педагогіки УКУ, організатори шукали однодумців у різних сферах, і звернулися із пропозицією співпраці до учасниць проекту наставництва «Освіта долає бар’єри» (спільний проект програми з соціальної педагогіки УКУ та американських організацій “Omnis” та ”Sublimitas”).
«Дівчата мають досвід у роботі з дітьми, постійно контактують з ними і розуміють потреби дітей школі-інтернат. Ідея проекту для розвитку творчих навиків дітей з використанням класичної музики нам дійсно сподобалася і вже на першій зустрічі ми з представниками Haliciana Schola Cantorum домовилися про співпрацю. Поступово команда проекту ставала все більш чисельною та різноманітною. До нас приєдналися студенти ЛНУ (факультет педагогіки), студенти музичної академії ім. Лисенка, волонтери зі Швейцарії, знавці німецької мови, хористи зі спільноти «Молоді Лемки», студентка коледжу ім. Труша, актори, професійний фотограф та інші. Так утворилася надзвичайно цікава та інтернаціональна команда», – розповідає вона.
Знайомство між учасниками команди почалося із креативної презентації країн. Діти розповіли про визначних успішних українців і поділилися своїми мріями про майбутнє. Швейцарські колеги продемонстрували колоритну національну музику. Поміж цікавими іграми хор «Молоді лемки» разом з дітьми співав веселих пісень.
«Я помітила, що чи не найбільше задоволення діти отримували від самостійного виготовлення костюмів і декорацій. У школі-інтернаті є театральний гурток, але діти ще ніколи самі не створювали костюми і оздоблення для сцени. Цікаво, що серед команди декораторів була лише одна людина з художньою освітою, а результат роботи дітей перевершив очікування. За дуже короткий час їм разом з дорослими вдалося зробити від початку до кінця дерева, будиночок, сонечко, хмарки, костюми бджілки, шершня, горобця, сови, квітів і трави. Вже у третій день проекту декорації і костюми «ожили»… Актори чудово зіграли свої ролі, а музичний супровід – живе виконання класичної музики на фортепіано, скрипці та кларнеті надзвичайно збагатив виставу і зробив її справді казковою», – ділиться враженнями Юлія Кокоячук.
Вистава «Бджола і шершень» – це нова інтерпретація відомої байки Григорія Сковороди під керівництвом режисера Вікторії Дерев’янко.
Маленька акторка Анастасія у виставі зіграла роль сови. Їй особливо сподобалася жива музика і декорування сцени, єдине побажання – зробити такі проекти більш тривалими в часі, бо три дні позитиву минають досить швидко.
“Я трохи переживав, коли сказав «Доброго ранку» і забув слова, але відразу згадав (сміється). Мені дуже сподобалося і я ще хотів би грати у виставі, і щоб всі грали. Я дуже радий, що був горобчиком, я відразу хотів його зіграти. Радий, що зміг у всьому взяти участь – і у виставі, і в підготовці декорацій”, – ділиться враженнями Михайлик.
Швейцарські колеги розповідають, що починати проект в новій країні – це завжди виклик, і вони не до кінця розуміли, чого можна очікувати.
«Мене багато чого здивувало в Україні, – зазначає соціальний педагог із Швейцарії Лукас. – Але результат проекту мені сподобався: добрі люди, гарна музика, задоволені діти. Для мене це також був цінний досвід, зокрема, я вперше грав на гітарі і співав разом з татом на сцені. Я навіть трохи хвилювався, але все було добре».
Музикант-аматор Франс привіз до України близько 20 музичних інструментів і сподівався усі їх використати: «Для мене багато було несподіванкою, бо я не знав, чого очікувати. Впродовж цих днів я не використав усіх інструментів, тому я вірю, що будуть наступні проекти, і нам ще вдасться їх продемонструвати. Я справді задоволений від того, що побачив: і музика, і артисти і команда. Справді цікавий досвід».
Студентки соціальної педагогіки УКУ найбільше задоволені з того, що діти змогли себе проявити по-новому, хтось навіть розкрив у собі нові таланти, повірив у свої можливості і це стало поштовхом діяти в напрямку здійснення своїх мрій.
«Наша інтернаціональна команда добре спрацювалася. І діти це відчували. Бути прийнятими, важливими і залученими до спільного проекту – ці відчуття доволі часто є дорожчими за подарунки», – каже Юлія Любич, яка допомагала дітям підготувати презентацію про Україну.
“Проект “Казковий концерт” був з самого початку задуманий як можливість зібрати найбільш креативних і активних молодих педагогів Львова. Це нам вдалося. В команді були студенти УКУ, ЛНУ та ЛНМА. Ідея проекту полягає в тому, щоб із залученям дітей з сиротинцю і професійних академічних музикантів поставити казочку, в якій головною дійовою особою є класична музика. Перше проведення казочки відбулося в самому сиротинці – потім з тими ж дітьми ми підемо в гості до іншого сиротинцю або в геріатричний пансіонат з нашим “казковим концертом”. Отже, готуємось до продовження і маємо надію, що наш формат соціальної роботи з дітьми переймуть інші спільноти та організації. З радістю поділимось досвідом!” – зазначив організатор та ініціатор проекту Іван Духнич.
