Чотири кроки до примирення між українцями й росіянами від Блаженнішого Святослава

Читай також

  • У соборі Святої Софії презентували скульптуру, присвячену дітям-жертвам війни в Україні
  • Глава УГКЦ зустрівся з Папою Франциском у Ватикані
  • «Радію сьогодні за нього і разом із ним!» — Блаженніший Святослав про проголошення владики Миколи Бичка кардиналом
        • Чотири кроки до примирення між українцями й росіянами від Блаженнішого Святослава

          Ми ще не готові до примирення, але треба вже готуватися, − вважає Блаженніший Святослав Шевчук, Глава Української Греко-Католицької Церкви. Як саме це робити, Патріарх розповів у програмі “Відкрита Церква” від “Живого ТБ”.

          Треба розділити три поняття: прощення, примирення і мир. Бо часто ці три слова вживають як синоніми, але насправді вони мають різне значення.

          Спершу варто говорити про прощення. Це початок. Коли хтось прощає − він має здатність непросто перемогти у війні, він перемагає війну. Він не дозволяє, аби війна полонила його серце. Навіть тоді, коли ми повинні захищати свою Батьківщину, ми є носіями миру. Ми захищаємо мирне життя своєї країни.

          Коли мова йде про примирення, то це справді непростий процес, який може розпочатися тільки після готовності до діалогу агресора і жертви. Виділю чотири кроки до примирення. Ми ще не готові до цього, але треба вже готуватися. Що краще ми до цього підготуємося, то краще зможемо це пережити.

          1. Насамперед – примирення повинно розпочинатися з визначення правди. Без правди примирення неможливе. Ми повинні визнати ті кривди, яких нам завдали, і визнати ті кривди, яких, можливо, ми комусь завдали.

          2. Наступний кроквідшкодування збитків, завданих агресором, і встановлення справедливості. Бо несправедливість треба виправити.

          3. Третій крок – потрібно обов’язково вшанувати жертв несправедливої агресії, кривди. Треба їм відшкодувати те, що вони пережили: повернути матеріальні втрати, допомогти залікувати як психічні, так і фізичні рани. А відтак слід вшанувати зневажену людську гідність. Це дуже важливий і необхідний елемент процесу примирення.

          4. Четвертий крок незворотність цього процесу. Треба зробити все, аби в майбутньому запобігти подібним злочинам. Отже, процес примирення має також превентивне значення.

          Українське суспільство поки що не готове до примирення, оскільки ми ще живемо в стані війни. Ми є жертвою несправедливої агресії, але, думаю, що ніколи не зарано почати говорити про примирення, за мир молитися і його будувати, – Глава УГКЦ.

          Плодом примирення є мир. У біблійному сенсі, мир означає гармонію у стосунках між Богом і людьми. Мир – це не просто відсутність війни. Це те, чого ми всі прагнемо в житті.

          Святе Письмо також каже про те, що мир має два елементи – правду і справедливість. Отож без кроків, про які ми говорили вище, важко говорити про справжній, істинний мир.

          За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ

          Фото: blogqpot.com/images/masters%20in%20conflict%20resolution%20and%20reconciliation

          Читай також

        • У соборі Святої Софії презентували скульптуру, присвячену дітям-жертвам війни в Україні
        • Глава УГКЦ зустрівся з Папою Франциском у Ватикані
        • «Радію сьогодні за нього і разом із ним!» — Блаженніший Святослав про проголошення владики Миколи Бичка кардиналом
          • Оціни

            [ratemypost]