Люди часто витрачають своє життя на те, щоб придбати речі, які насправді їм не особливо потрібні. Багато людей кажуть: «Я повинен користуватися життям. Поки я живий, я повинен досягти всього, чого бажаю: знань, задоволень, грошей, слави».
Вони черпають життя, насичуються ним, поки їхні життєві сили не виснажуються. Виснажені і перенасичені, вони залишаються в порожнечі, і тоді розуміють, що втратили в житті більше, ніж придбали.Цінуйте саме життя, а не ті плоди і досягнення, які воно вам приносить. Той, хто віддається тільки задоволенням, рабськи слідує емоціям, пристрастям, розтринькує своє життя. За все, що він набуває таким чином, має платити. І він платить своїм життям.
Якщо ж людина присвячує своє життя величній меті, то чим більше вона працює, тим сильнішою стає. Найголовніше – це життя, і ви повинні його захищати, очищати, зміцнювати, освітлювати. Працюйте, щоб прикрасити ваше життя, зміцнити і освятити його.
Вам здається, що якщо ви чогось не бачите, цього не існує. Ні, просто ви не помічаєте в світі того, чого немає всередині вас. Зла людина не бачить добра. Жадібному всі здаються жадібними, для люблячого світ здається наповненим любов’ю, а для того, хто ненавидить – ненавистю.
Тому не обманюйте: ви ніколи не досягнете багатства, спокою і щастя поза вами, якщо ви не зробили зусиль, щоб знайти їх у самому собі.
ЦІНУЙТЕ ДОБРОТУ І ЛЮБОВ ВИЩЕ ТАЛАНТУ
Всі захоплюються людьми, що володіють видатними здібностями в області науки, мистецтва або спорту. У світі багато талановитих і обдарованих людей. І це прекрасно, якщо Господь обдарував людину талантом поета, музиканта, математика.
Але не таланти й обдарування врятують світ: його врятує любов і доброта. Світ потребує насамперед у тих, хто здатний проявити високі моральні якості. Прагніть стати добрішими, мудрими, люблячими, чесними. Любіть себе і все навколо вас.
АНАЛІЗУЙТЕ ВАШЕ ЖИТТЯ
Занадто часто через справи і клопоти людина забуває, для чого вона прийшла у цей світ. Люди забувають, що їм недовго залишатися на цій землі. Матеріальні придбання, звання, чини – все, що їм так важко було досягти, доведеться залишити тут. Чому ж люди спрямовують усі свої здібності тільки на те, щоб заробити побільше грошей, задовольнити свої пристрасті, смачно поїсти?
Озирайтеся назад: подивіться, що ви зробили в житті з любові до ближнього, для духу і світла у світі.
НАМАГАЙТЕСЯ НЕ ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЄ НЕВДОВОЛЕННЯ
У багатьох людей є звичка висловлювати своє невдоволення всім і вся. Невдоволення допустимо тільки по відношенню до самого себе. Ті, хто скаржаться на Бога і на своє існування, шкодять самі собі. Будьте задоволені своєю долею, миріться зі своїм становищем.
Бог посилає нам випробування, щоб ми, долаючи їх, зміцнювалися, а не впадали у відчай. Незадоволені долею люди неприємні і непривабливі. Друзі віддаляються від них. Як можна залишатися поруч з людиною, яка тільки псує настрій своїми скаргами та докорами?
На жаль, людська природа така, що люди не люблять довго слухати про чужі турботи, нещастя, хвороби. У кожного в цьому світі свій біль. Наш світ наповнений болем, і тому позбавлений любові. Більшість людей настільки поглинені своїми нещастями, що вони не можуть відійти від самих себе, щоб любити когось іншого.
Скаржачись на долю, ви не тільки марно втрачаєте час. Ви втрачаєте повагу людей. Вони бачать, що ви не розумні, не сильні. Вони постараються віддалитися від вас.
Якщо ви не хочете втратити друзів, ховайте від них ваші турботи, не скаржтеся, будьте сильними. Сила і світло, які виходять від вас, привернуть до вас людей. Вони будуть захоплені тим, що ви переносите життєві випробування стійко, не скаржачись. Друзі прийдуть до вас, щоб наслідувати вас і набратися сил. І такі друзі залишаться з вами назавжди.
НЕСІТЬ ЛЮДЯМ ЖИВІ ДАРИ
У всіх країнах прийнято ходити в гості з подарунками. Ми йдемо на зустріч з іншими з бажанням принести їм щось хороше. Не приходьте до людей з порожніми руками і з порожнім серцем. Не ходіть до друзів, якщо ви не можете подарувати їм хоча б добрий погляд, добру посмішку або кілька теплих слів. Треба привчитися віддавати людям все найкраще.
Потискайте друзям руки. Звичайно, для багатьох, людей рукостискання – це просто жест, абсолютно машинальний. Насправді рукостискання несе в собі величезний сенс. Воно може втішити, підбадьорити, оживити людей і дати їм багато любові і тепла. Потискуючи руку другу, подумки побажайте йому здоров’я, миру і світла.
Наближаючись до людей, намагайтеся посилати їм погляд, сповнений безкорисливої любові і світла. Де б ви не були, ваш погляд має бути щирим, світлим, доброзичливим, щоб люди, яких ви зустрічаєте, отримували через вас кілька променів божественної любові.
СЛІДКУЙТЕ ЗА СВОЇМИ СЛОВАМИ
Багато людей не навчилися стримувати свої думки і почуття. Якщо ви хочете жити в мирі з людьми і з собою, не вимовляєте вголос перше, що спадає вам на думку. Спочатку подумайте.
Використовуйте свою мову на благо собі і оточуючим. Говоріть тоді, коли ваше серце наповнене любов’ю. Якщо в душі кипить злість і образа, краще промовчіть.
Будьте пильні, не заходьте у своїй критиці або звинуваченнях надто далеко. Ніколи не закінчуйте розмову словами, здатними заподіяти образу.
Навіть якщо ви зобов’язані зробити комусь заслужені критичні зауваження, постарайтеся згладити їх різкість позитивним відгуком про цю людину. Адже в кожній живій істоті є щось хороше. Намагайтеся знайти це хороше, підтримати його.
Перш, ніж сказати щось людині, запитайте себе, для чого ви хочете висловитися. Ви хочете висловити свою любов, пояснити щось важливе, звільнити його, вилікувати, або ж ввести в оману, звести рахунки, принизити, образити? В останньому випадку краще промовчати.
Слово дано людям не для того, щоб послаблювати або знищувати ним інших. Його роль – підтримати падаючого і підняти впавшого, дати світло тому, хто блукає в темряві, вказати дорогу тим, хто загубився на своєму шляху. Слово дано людям тільки для того, щоб благословляти, дякувати, об’єднувати в справедливості, мудрості та любові.
У своїх словах треба бути обачними. Але не вимовляйте пишних слів і фраз, не давайте обіцянок, яких ви не в силах виконати.
Слідкуйте за своїми словами не тільки, коли ви на людях, але і вдома, в сім’ї. Наша біда в тому, що ми звикаємо до своїх ближніх і поступово починаємо вважати, що вже їм то ми можемо сказати все, що про них думаємо. Ось і виходить, що найрідніші люди чують один від одного стільки грубощів і гидот, скільки їм не сказали за все життя всі їхні найлютіші вороги, разом узяті. Зупиніться! Невже вам подобається заподіювати біль вашим близьким?
Навчіться говорити з любов’ю і добротою не тільки з людьми, але і з природою: деревами, птахами, квітами, водою. Як зерна розносяться вітром і проростають десь у полі, так і наші добрі слова відлітають і, вже далеко від нас, обертаються добрими справами.
ПРАЦЮЙТЕ З ЛЮБОВ’Ю
Намагайтеся завжди працювати з любов’ю. Любов додає сил, оживляє, відроджує. Людина, яка працює без любові, тільки заради заробітку, ніколи не отримає хороших результатів. Можна працювати протягом багатьох годин з любов’ю до своєї справи і не відчути втоми. І можна знесилитись після декількох хвилин роботи, якщо ви робите її з холодним серцем, без любові.
Все, що ви робите, робіть з любов’ю або не робіть зовсім. Люди запитують себе, як стати невтомним. Секрет простий: любіть те, що ви робите, і тих, для кого ви це робите.
Вкладайте в роботу душу, любов і віру. Інакше ваша робота буде безрадісною, як праця раба, який працює на свого господаря. Важливо не те, скільки ви зробите, а те, скільки любові ви вкладете в свою працю.
