Фільм “Скафандр і метелик”: душа, яка не ув’язнена у тілі

Читай також

  • 5 фільмів про Бога, любов і радість серед буднів
  • 5 фільмів про неймовірну силу прощення
  • У Львові відбудеться українська премʼєра фільму “Католицизм”
        • Фільм “Скафандр і метелик”: душа, яка не ув’язнена у тілі

          Сучасний світ став заручником індустрії розваг. Його заполонив девіз, який просто “кричить” звідусіль: “Людина народжена для щастя!”.

          Однак це щастя полягає не так у духовних цінностях: відчуття радості, любові, доброти чи милосердя… А, скоріше за все, у матеріальній ілюзії чи фантазій про ідеальне успішне життя, у якому проблеми переростають у затяжні депресії, а втрата чи біль — у трагедію.

          На щастя, тема болю не є під грифом “табу”. Про неї пишуть у жіночих глянцевих журналах, у розділах психології в інтернет-виданнях, обмінюються повідомленнями і коментарями у соціальних мережах та присвячують випуски програм на радіо і телебаченню…

          Якраз з подібним явищем одного разу стикнувся головний редактор і один із засновників відомого журналу ELLE Жан-Домінік Боб, у якого була любляча дружина і троє дітей. Його активне життя пливло за своєю стрімкою течією, коли одного дня інсульт паралізував його тіло повністю, а не паралізованим залишилося тільки віко лівого ока… З молодого, успішного і красивого чоловіка він перетворився у заручника чужої опіки і допомоги, який  практично не здатний керувати власним життям, оскільки навіть власне тіло не бажає його слухатися.

          Однак він вирішив наполегливо боротися за реалізацію своєї давньої
          мрії — написати книгу. Допомагає йому у цьому асистентка Клод Мандібіль, яка вигадала спосіб спілкування Жана-Домініка з іншими людьми…

          Звісно, що Жан-Домінік не в захваті від свого становища. Однак він почав навіть отримувати від цього насолоду, адже з’явилася можливісь проаналізувати своє життя під іншим кутом бачення, фантазувати що-небудь: “У мене є ще два органи, крім лівого ока, які не паралізовані — це уява і спогади”, — переконаний головний герой фільму.

          Буква за буквою, слово за словом, речення за реченням, сторінка за сторінкою… Саме так — крок за кроком — він писав свою автобіографічну книгу “Скафандр і метелик”, у якій не боявся розповідати про кохання, вірність і зраду, злети і падіння, про втрати і перемоги, про помилки… Все заради понад 100-сторінкової праці, для створення якої було здійснено двісті тисяч підморгувань!…  

          І через кілька днів після її появи головний герой помирає…

          Кінострічка «Скафандр і метелик» (фр. «Le scaphandre et le papillon») — біографічна екранізація історії Жана Домініка Бобі (редактора журналу Elle), який у 43 роки був паралізований, але знайшов у собі сили написати книгу. Фільм знятий за мотивами цієї книги. Отримав приз за найкращу режисуру в Каннах, “Золотий глобус” за найкращу режисуру і за найкращий іноземний фільм. Більше того, після екранізації, стрічку висунули на здобуття “Оскара” у чотирьох номінаціях: за найкращі режисуру, адаптований сценарій (Рональд Харвуд), операторську роботу (Януш Камінський) та монтаж.

          “Мені знадобилося різке світло нещастя, щоб воно висвітлило мою справжню сутність”, — роздумував Жан Домінік. Його скафандр — це не лише неслухняне тіло, підкорене недугою, це насамперед всі обставини і причини, які не давали його душі розкритися і бути вільною, наче метелик.

          Нам відомо, що основна функція болю — захистити організм від шкідливого впливу навколишнього середовища. Це той подразник, який насправді попереджає нас про небезпеку. Тому, можливо, коли у нас болить те, що ми називаємо серцем, і те, що ми називаємо душею, це показник того, що ми ЖИВІ, що маємо стати сильнішими від тих чинників, які хочуть нас скривдити, або навіть знищити… Це сигнал того, що ми маємо стати сильнішими!…

          Довідка

          Жан-Домінік Бобі (фр. Jean-Dominique Bauby, 23.04.1952 — 09.05.1997)  — французький журналіст, редактор журналу “Elle France”. У віці 43 років переніс тяжкий інсульт. У результаті загострення хвороби Жан-Домінік Бобі був повністю паралізований, але, незважаючи на це, зберіг свідомість та сприйняття через органи чуття. За допомогою єдиного непаралізованого лівого ока йому вдалося налагодити спілкування з оточуючими його людьми: під час зачитування спеціального алфавіту з найбільш уживаними літерами він моргав, коли називали потрібну літеру. Так літера за літерою він написав 120-сторінковий репортаж із середини власного тіла, який згодом став романом під назвою “Скафандр і метелик”.

          Оксана Войтко

           

          Джерела:

          https://uk.wikipedia.org/wiki/Скафандр_і_метелик

          https://citaty.info/film/skafandr-i-babochka-le-scaphandre-et-le-papillon

          http://moviestape.net/katalog_filmiv/drama/2809-skafandr-i-metelyk.html

          https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан-Домінік_Бобі

          http://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/12/151124_voitenko_pain_ko

           

          Читай також

        • 5 фільмів про Бога, любов і радість серед буднів
        • 5 фільмів про неймовірну силу прощення
        • У Львові відбудеться українська премʼєра фільму “Католицизм”
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Oksana Voytko

              Leave a Comment