Ніщо так не втрачає своєї актуальності, як традиції. Народжуючись і виховуючись в оболонках традиційних світоглядних установок, ми іноді майже нездатні перевчити себе думати по-іншому. Якщо, наприклад, ми змалечку звикаємо до того, що причиною тієї чи іншої проблеми у нашому життя є хтось інший, то, відповідно, усі майбутні відносини будуватимуться на претензійності, на перебільшених очікуваннях від інших тощо. Тому замість того, щоб постійно розв’язувати безвихідні конфлікти з навколишнім світом, варто засвоїти цих декілька правил.
- Немає жодної причини звинувачувати світ, Бога, батьків … у тому, що ти народився в цій країні. На світі понад 7 мільярдів людей – і жоден з них не визначав свого місця народження. І це ні в якому разі не знімає з нас відповідальності за Батьківщину, якою б вона не була.
- Ніхто не визначає якості нашого життя, окрім нас самих. Бог одного разу кожному з нас дав розум. І лише наша справа – як ми користуємсь ним.
- Духовна гармонія чи спустошеність – це теж справа рук виключно кожного своїх. Іноді можна почути багато закидів священикам, богопосвяченим особам, які так чи інакше дискредитують себе. Але будьмо відверті, якщо мати міцну віру і тверді переконання, то знайдеться час і бажання ритись у чужій білизні, чи, більше того, переконувати себе і всіх, що чийсь негативний приклад звів із правильного шляху?
- Стосунки, які ми будуємо з іншими, передбачають певну міру відповідальності за них. Нерідко, коли двоє людей розлучаються, то замість визнати свої помилки, звинувачують одне одного у всьому. Якщо б любов і повага були керманичами наших стосунків, то будь-які конфлікти можна було б залагодити.
- Немає меж людському егоїзму і всіх тих “проблем” причиною яких він стає. Любити себе – це природньо, однак абсолютно неприродньо – крім себе не любити більш нікого.
- Не будильник винен у тому, що ми вже енний ранок пропускаємо заняття у спортзалі або ж не вивчаємо нової порції слів з іноземної мови. Причина одна – лінь і проблеми з розподілом часу.
- Ніхто не змушує нас проводити години за безцільним проклікуванням у соцмережах – і це, мабуть, без коментарів.
- Якщо твоя робота – не твоя, то зміни її. Не варто шукати собі виправдовувань та псевдоаргументів “на користь”. Робота – це реалізація покликання, а не щоденне покарання.
- “Сірим і буденним” життя не стає саме по собі: це результат або наших вчинків, або ж нашого ставлення до навколишнього світу.
- Одного дня нам прийдеться піти з цього світу – і ніхто не винен у тому, що в нас так і не знайшлось часу на здійснення своїх мрій та цілей, на те, щоб стати насправді щасливим.
Автор: Тетяна Трачук
Фото: primonthomes
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
