На календарі перші дні літа, а отже варто подумати про мандри. Цьогоріч львівська молодь має аж дві нагоди паломництва до християнської екуменічної спільноти Тезе: у липні та серпні. Чим духовні подорожі кращі за лінивий релакс біля моря, як по-справжньому «засмакувати» дні незвичної відпустки та знайти Бога у гамірі тисяч людей із різних континентів, ми поспілкувалися із заступником директора БО «Фундація Духовного Відродження» Оленою Карнаух.
– Олено, коли і за яких обставин Ви вперше потрапили на зустріч Тезе?
– То була Європейська зустріч у Гамбурзі 2002 року. Це був мій перший досвід як керівника групи. У 2000-тисячних відчувала, що нашу молодь до Тезе переважно заохочує нагода побачити міста Старої Європи, а ще побувати у іноземних магазинах. Зараз, звісно, все змінилося, паломники вирушають у подорож цілком усвідомлено. А тоді дехто, очікував, наприклад, зустріти Новий рік біля Ейфелевої вежі, а натомість відзначали свято молитовно, разом із тисячами молодих людей із різних куточків світу. Більшість учасників групи поверталися в Україну із величезним запасом натхнення. Ніхто ні на секунду не почувався розчарованим, а вражень вистачало на цілий рік. Під час мандрівки та зустрічі люди знайомляться з новими друзями, діляться досвідом, ідеями.
*Цьогоріч для львівської молоді організовують дві мандрівки у Тезе.
Липнева зустріч у Тезе ( Франція ) програма (13 днів) Маршрут: Грац, Монако (море), Ліон, Тезе (7 днів), Прага Дата: 12.07.2018 р. — 24.07.2018 р.
Серпнева зустріч молоді у Тезе ( Франція ) програма (15 днів) Маршрут: Венеція (готель), італійський Діснейленд « Гардаленд », Монако (море), Тезе (6 днів), Аласіо 2 дні (море + готель), Будапешт. Дата: 01.08.2018 р. — 15.08.2018. Деталі за посиланням: https://www.youthtours.org.ua/taize2018serpen
– Як Ви вважаєте, завдяки чому спільноті Тезе вдається десятиліттями об’єднувати численну молодь з різних країн?
– Коли я приїхала до цього французького селища, то не відразу зрозуміла у чому «смак». Для того, щоб його віднайти, мені знадобилося чотири дні. Ти приїжджаєш у село і бачиш надзвичайно багато людей, які різними мовами говорять про Бога. Ти молишся, і розумієш, що кожен дуже вільний у тому, як себе поводити. Ти просто віддаєшся цій молитві, розмові з Богом. І ти не зобов’язаний виконувати певні правила. Це щось дуже живе. Тут йдеться про певні відчуття, непересічні емоції, які ти отримуєш. У Тезе зазвичай паломники проводять 1 тиждень. Розроблена програма дня. Є дуже простий сніданок, кожному пропонується волонтерська праця. І ти починаєш дуже чітко розуміти значення волонтерського служіння, коли отримуєш завдання помити вбиральні, чи душові кабінки або роздавати їжу.
Особливим спогадом Олени Карнаух є паломництво до Тезе, яке здійснили разом із демобілізованими військовослужбовцями.
– Чи легко сучасній людині, яка звикла до максимальних благ цивілізації, погодитися на простоту, яку пропонує Тезе?
– Найчастіше ми можемо знайти Бога, коли втишуємося, йдемо на глибину. І цю атмосферу брати створюють саме завдяки своїй простоті. Думаю, що відкрити монашу спільноту для мирян – це був певний виклик для брата Роже. Оскільки кожне чернече згромадження має певні правила, буденні справи, власне життя. І раптом у цьому злагодженому світі з’явилося дуже багато різних людей. Величезна кількість паломників приїздить влітку, але також у часі Страсний тиждень та навіть взимку. Люди в пошуку. І вони щось у Тезе знаходять. Сказати: «знаходять Бога»: буде цілком доцільно. Адже у цьому селищі особливий ритм життя. Особливі відчуття, особисто для мене, це коли б’ють дзвони та усі справи припиняються і розпочинається молитва. Навіть якщо хтось щось не завершив. Звичайно, що Бога можна знайти всюди. Але брати, своїм життям дають ту можливість, яку багато хто шукає.
– Чому влітку важливо помандрувати саме у паломництво?
– Літо – це особливий час пошуку, нових вражень, свіжих ідей. У Тезе зустріч з Богом може відбутися, а може не відбутися. Це дуже індивідуально для кожної людини, але така подорож допоможе запустити «новий відлік» у духовному житті. Отримати поштовх робити щось суспільно важливе у своїй локальній спільноті, парафії. Зараз мені спали на думку слова Блаженнішого Любомира: «Духовне життя – це кожен день спочатку». І дійсно, ти приходиш до того дня із певним досвідом, але коли ти щоранку прокидаєшся, то виникають нові запитання: «робити – не робити», «думати – не думати», «грішити – не грішити». І для світу – це дуже велика можливість приїхати на певний час до Тезе. Адже ця спільнота була заснована у часи післявоєнної розрухи і брат Роже був тією особою, яка відповіла у свій час Богові «так». Багато людей бачило, мало можливість поспілкуватися з братом Роже. І я була серед них.
Розмовляла: Оксана Бабенко
Фото: з Інтернету і з особистого архіву Олени Карнаух
