Моя сестра не може мати дітей і задумується над тим, щоби скористати із сурогатного материнства. Яка думка Церкви щодо цього?
Без сумніву, це справжня проблема і випробування для батьків – не могти мати дітей. Однак сурогатне материнство є таким процесом, який суперечить не лише науці Церкви, але й загалом гідності людини.
Сурогатне материнство – дуже поширена і популярна зараз практика, коли жінка виношує дитину із чужого генетичного матеріалу, тобто стає своєрідним «інкубатором». Вже зачату дитину вміщують у жінку, яка просто виношує її під своїм серцем, а потім віддає. Багато зірок, спортсменів, гомосексуальних пар зараз використовують цю практику.
Дитина має народитися як плід любові чоловіка та жінки, які кохають один одного. До часів Христа існувало римське право, за яким рід завжди визначали по материнській лінії, бо завжди було зрозуміло, хто мати дитина. А зараз це вже питання: хто мати? Батьків, як виглядає, троє, бо генетичний матеріал від по другів, а ще одна жінка виносила цю дитину.
Є країни, в яких забороняють сурогатне материнство у випадку, якщо за нього платять гроші, прирівнюючи це до торгівлі людьми, а дозволяють альтруїстичне сурогатне материнство: з доброї волі.
Зі співчуттям до проблем подруж, які не можуть мати дітей, Церква закликає не використовувати зазначений спосіб народження, оскільки він суперечить гідності людини і не вирішує проблеми, а лише поглиблює.
За матеріалами: о. Адам Шустак
Автор: Тетяна Трачук
Як на мене, дитина від сурогатної матері – це теж плід любові двох людей. Це вже було виважене та осознане рішення, люди пройшли довгий та складний шлях до свого батьківства. Адже не можна просто так попросити сурогатну маму про допомогу, для цього мають бути серйозні причини та діагнози.