Священик – це не робота. Бути служителем – покликання, яке вимагає самовіддачі, пожертви та цілодобової невідступності від своєї місії. Працю священика можна порівняти хіба з батьківським обов`язком – повсякчасним та жертовним.
Як люблячий батько, священик повинен турбуватися про тих, хто знаходиться під його опікою. Він присутній разом зі своїми мирянами в їхніх радощах. Він присутній у їхніх печалях також.
Як добрий батько, священик повинен слідкувати за тим, що споживають його діти. Він повинен забезпечити те, що корисно, та піклуватися про їхній добробут навіть коли вони ласують фастфудом.
Як хороший батько, священик повинен виявити найкраще в тих, хто знаходиться під його опікою. Тому йому доводиться кидати виклики, заохочувати та інструктувати. Батько повинен моделювати бажану поведінку. Виховувати – означає бути здатним залишатися непорушним та не коритися спалахам гніву чи інших емоцій.
Як щиросердний батько, служитель повинен виховувати свою паству та вчити їх самим бути добрими у батьківстві та материнстві. Його слова не можуть бути пустими. Вони повинні нести істину. Священик не може вчити інших любові до Христа. Коли його слова та дії протирічать одні одним.
Як відданий батько, священик повинен бути готовим жертвувати та страждати (часто мовчки) для добра тих, кого опікає. Чи вимагають пожертви довгі години турботи про свою паству, чи довгі години опіки над її потребами, настоятель іде на це з тихою впевненістю та знанням, що Ісус віддав більше; страждав та жертвував набагато більше. Ось що означає «бути у Христі». Самовіддана любов Ісуса – це завжди приклад для тих, хто прагне бути добрим чоловіком у шлюбі на люблячим батьком.
Будьте вдячними Богу, якщо маєте такого священика. Тому що перед Вами той, котрий визначає своїм першочерговим завданням Царство Небесне для Вас та всіх інших мирян. Він знає, що дорога до Раю – тяжка, звивиста та непередбачувана, але вона є, і її здобутки вартують вдесятеро більших перешкод.
Праця священика та батька дійсно багато в чому подібні – і часто обидві вони невдячні.
Переклад Ірини Яремчук