Історія відомого письменника Річарда Паула Еванса, який після чергової сварки з дружиною, знайшов спосіб, як не розвалити, а навпаки відновити свої стосунки.
Для багатьох людей Річард Паул Еванс – один із найщасливіших людей світу. Батько п’яти дітей, автор кілько бестселерів. Мільйони читачів, які лише чекають нагоди зустрітись на презентації якоїсь його книжки.
Незважаючи на такі професійні успіхи, чоловік мав дуже серйозні проблеми в подружжі.
На своїй сторінці в мережі він розповідає…
Моя старша дочка якось сказала мені: “Коли була ще малою, то найбільше боялась того, що ви розлучитесь. Потім, коли мала 12, вирішила, що краще, якщо ви розлучитесь, аніж стільки сваритись”. Потім усміхнулася і додала: “Чудово, що вам вдалось це все перебороти”.
Впродовж всього життя я і моя дружина Кері змагалися з подружньою кризою.
Коли оглядався, не міг пояснити, а що ж насправді нас поєднало. Що довше ми жили, то гострішими ставали нам наші відмінності. Здобута слава і гроші нічого не змінювали, хіба що негативно.
Іноді напруга між нами наростала настільки, що я з нетерпінням чекав нагоди поїхати з дому на презентацію нової книжки. Щоб відпочити. І після кожного приїзду ми надолужували: сварились без причин і без перерв, будуючи між собою щораз вищу стіну.
До розлучення було вже кілька кроків.
І ось одного разу разу ми так посварились по телефону, що я, сидячи опісля у страшному стані, звернувся до Бога. Збунтував проти Нього. Не знаю, чи цей мій крик можна назвати молитвою, але про нього я не забуду ніколи.
Я кричав до Бога, що моє подружжя – суцільна помилка і я вже більше цього не витримаю.
Я не міг зрозуміти, чого подружжя з Кері настільки складне для мене.
Я розумів, що Кері – добра людині а я також.Чого ж ми ніяк не знайдемо спільної думки. Навіщо ми взагалі одружились, якщо такі різні? Чому вона не може змінитись?
Я кричав так до втрати голосу і сил і нарешті впав на підлогу у ванній і почав плакати.
На самому дні розпачу до мене прийшло натхнення. Не можеш її змінити, але можеш змінитися сам. І я почав молитися: “Якщо не можеш змінити її, Боже, то зміни мене!”
Молився до пізньої ночі, весь наступний день дорогою додому. Коли прийшов, дружина неохоче на мене глянула. Але я був натхненний і знав, що робити.
Вранці, прокинувшись, я запитав своєї дружини:
Як я можу покращити Твій день?
Кері глянула нам мене злісно: Що?
Як я можу покращити Твій день?
Ніяк. Навіщо таке питаєш?
Бо для мене це важливо.
Хочеш щось зробити. Поприбирай у кухні!
Думала, що виведе мене. Однак я кивнув: ок. І пішов прибирати кухню.
Наступного дня я запитав те саме. І почув відповідь:
Прибери у гаражі.
Я розумів, що вона спеціально дає мені такі завдання. Однак видихнув і сказав: ок!
Наступного ранку я питав те ж саме.
Нічого, нічого не можеш зробити для мене. Не став мені більше цього запитання!
Вибач, сказав я, але не можу. Бо пообіцяв собі запитувати це в тебе щодня.
Навіщо?
Бо для мене важливий наш шлюб.
І так минув тиждень. І аж тоді сталося чудо.
Прошу перестань мене питати. Проблема не в тобі, а в мені. Зі мною дуже складно жити, не знаю, навіщо ти терпиш мене.
Бо кохаю тебе. Як я можу покращити Твій день?
То я маю тебе питати.
Маєш, але згодом.
Вибач, що я була така недобра.
Тож як я можу покращити Твій день?
Давай проведемо трохи часу разом?
Не перестава ставити цього питання ще декілька тижнів. І наші стосунки помітно змінились. Потім Кері запитувала і мене: Що можу для тебе зробити, як можу стати кращою дружиною для тебе?
Ми зруйнували стіну і почали конструктивно говорити про те, що може нас навзаєм робити щасливими.
Подружжя – складна справа, як і багато інших наших занять. Однак мати людину, яка подорожує з нами по житті – неймовірний подарунок!
Правдива любов – це не бажання іншого, а бажання іншому щастя, часто навіть ціною свого.
Справжня любов – це не перекроювання іншого на свій лад. А розширення насамперед власних меж.
Я щасливий, що моя сім’я не розпалась і щоранку, розплющивши очі, я бачу свою кохану дружину. Вже багато років минуло з того часу, але ми досі ставимо одне одному запитання: як я можу покращити Твій день?
Для того питання варто пробуджуватись щоранку. Як для того, щоб його ставити, так і для того, щоби чути.
Адаптація Тетяни Трачук
