Легко зберігати вірність, коли ви – закохана пара, яка, тримаючись за руки, дивиться на зорі. Зовсім іншого сенсу набуває вірність після шлюбу, коли життя – у підтоптаних тапках, з розкуйовдженим волоссям і розкиданими речами по кімнаті.
До вірності подібне внутрішнє життя. Можна залишитись на мінімальному етичному рівні: нікого не вбив, ні в кого не вкрав. Вірний, бо не маю нікого “на стороні”, не заводив ні з ким романів. Вірність можна трактувати як відсутність зради, але тоді чи буде це на користь побудови стосунків?
Питання в тому, як вірність може зміцнити зв’язок у подружжі?
Вірність – це дотримання слова
Коли я вірний, то це значить, що на мене можна покластися. Коли пообіцяв – виконаю, і не тому, що принциповий, але тому, щоби не похитнути твою довіру до мене.
Якщо пообіцяв піти на прогулянку, то ані робота, ні друзі, ні термінові справи не можуть завадити мені дотриматись слова.
Якщо домовились, що щось вирішу – не забуду про це. І не тому, що хтось може образитись, а тому, що такі речі – запорука взаємної поваги.
Зміцненню взаємної вірності сприяє те, що справи, які впливають на наше життя, ми вирішуємо разом, а не з батьками, друзями, шефом.
І коли комусь з подруж надходить якась пропозиція, то він чи вона має сказати: я запитаю свою половинку, що вона думає про це. Так одразу стає зрозуміло, що стосунки у парі живі і кожен дорожить одне одним.
Вірність – це сприйняття твоїх складних емоцій
Вірність – це також вивчення тебе день за днем. Щоразу нове і нове пізнання того, як реагуєш на стрес, втому, конфлікт. Чи замкнешся в собі, потребуватимеш часу, чи одразу захочеш вирішити всі проблеми? Вірність дуже потрібна тоді, коли наші стежки такі різні.
Вірність потребує усвідомлення, що твої емоції – це твої емоції, а мої – мої. Не варто їх перебирати, можна просто дозволити бути собою.
Можеш бути сумним, змученим, злим. Вірність не полягає у тому, щоби ходити за іншим крок у крок, бо це руйнує близькість. А в тому, щоби дати кожному можливість бути собою.
Легко зберігати вірність, коли ви – закохана пара, яка, тримаючись за руки, дивиться на зорі. Зовсім іншого сенсу набуває вірність після шлюбу, коли життя – у підтоптаних тапках, з розкуйовдженим волоссям і розкиданими речами по кімнаті. Це твоя слабкість вимагає від мене нового розуміння вірності. Чи вмію приймати тебе таким, яким ти є?
Будь-які зранення у подружжі потребують захисту вірності: чи можу я переступити через себе, щоби не зрадити твоєї довіри, з якою було розказано про страхи, рани, всі інші інтимні речі? Чи вистачить мені вірності не порушити твоєї довіри до мене?
Вірність – це також чіткі межі, коли дії когось суперечать добру подружжя чи йому самому. Вірність бо означає, що мені не байдуже, що ти чиниш зі своїм життям.
Вірність будує подружній зв’язок, як дім на скелі. Те, що ти пам’ятаєш прохання дружини купити цукор, що жоден з вас не дозволить зажартувати над іншим при знайомих чи друзях, і якщо обіцяла спільну каву – не підеш в той час із мамою на закупи.
Переклад і адаптація Тетяни Трачук
