16 вересня у Львові відбувся “Вітер на-дії” – фестиваль єдиного молодіжного простору. Дійство організували на території Українського католицького університету, яка була поділена на три майданчики: інтелектуальний, мистецький та духовний.
Школярі, студенти, батьки з дітьми, бабусі і дідусі з внуками – аудиторія заходу, попри орієнтацію на молодь, була надзвичайно широкою. Сюди прийшли не лише львів’яни, а й гості з інших міст України.
З перших хвилин перебування на фестивалі вражала затишна атмрсфера: усміхнені волонтери, кольорові вітрячки на газоні, фудкорти. Першим стартував духовний майданчик. Об 11.30 у храмі Софії-Премудрості Божої розпочалася літургія. Паралельно з молитвами відбувалися дискусії, діалоги, презентації на різноманітні теми. Церква повинна бути відкритою. Темою одного з обговорень була ” Чи можливе щастя за брамою монастиря“. Представники монашества розповідали про своє життя. Вони зізналися, що тієї “брами” насправді не існує.
Інтелектуальний майданчик зібрав активних та ініціативних людей. Тут відбувалися зустрічі з блогерами, політиками, журналістами та волонтерами. Цей тематичний кластер руйнував стереотипи про наші уявлення щодо релігійного життя. Наприклад, про стартапи в Україні розповіла сестра Вікентія. Це показує, що будь-які обмеження живуть тільки в наших головах.
Заключною лекцією майданчику стала “Медіа-гігієна: як не стати заручником інформації”. Змінюється інформаційний світ, змінюється і наше сприйняття інформації. Оксана Височанська зазначає, що саме публіка формує те, що покажуть ЗМІ. Часто люди хочуть бачити більше негативу. Ірина Процик вважає, що не можна замикати людей у колі новин, які розповідають про погане і зле, адже наляканими людьми керувати легше. Тарас Прокопишин – засновник проекту “The Ukrainians” – зізнається, що віг соціолог, але йому набридло читати про те, що “життя – біль” і він вирішив створити свій, ні на що ее подібний ЗМІ.
Тарас Прокопишин: “В молодих людей немає рольової моделі для наслідування. Саме тому ми вирішили показати, що такі моделі існують”
Зараз багато говорять про війну. Спікери вважають, що про це гворити треба, попри все. Хоча журналісти зводять новини з фронту до загального – кількість жертв і обстрілів. Вони уникають тем про наслідки.
Оксана Височанська: ” Дехто говорить, що не хоче чути про Схід, що йому набридло. А хіба це не сепаратизм? У такий спосіб ми відділяємось і вдаємо, ніби нічого не відбувається “
Надзвичайно важливо мислити критично, шукати першоджерела, читати, дивитись і слухати тільки перевірені ресурси. Спікери зазначили, що в інтернеті є всі інструменти для цього.
Акторське мистецтво, ліплення з глини, малювання на воді, іконопис… Про це все можна було дізнатися на мистецькому майданчику. Крім теоретичної частини, гості фестивалю мали можливість попрактикуватись, взявши участь у майстер-класах. До прикладу, акторка з театру Лесі Українки Наталя Довгалюк продемонструвала різні вправи, якими користуються справжні актори.
Секретами давньоукраїнського іконопис ділився Андрій Майовець. Він розповів, як робити натуральну фарбу з жовтків, каміння та навіть горіхових перетинках. Іконописець показав приклади робіт і запропонував всім охочим написати ікону. Бажаючих виявилось багато, тому деколи навіть не вистачало пензлів та олівців. Пан Майовець із задоволенням відзначив, що присутні відразу взялися за малювання найскладніших елементів.
Окрім цих трьох локацій діяли спортивний та дитячий майданчики та денна сцена. Гуцульські танці на ходулях, співи, вистави. Цим всім дивували відвідувачів. Варто відзначити роботу аніматорів, які не дозволяли сумувати. Вдячні діти обіймили їх і не хотіли відпускати. Гостя Анастасія ділиться враженнями: ” Мені фестиваль дуже подобається. На такому дійстві я вперше. Тут чудова атмосфера, талановиті музиканти, особливо гурт “Sofiband” – дуже гарні хлопці з неймовірними голосами”.
Сонце, яке сховалося в рожевих хвилях горизрнту, забрало тепло і привело осінній холодний вітер. Та зігрівав понад 5 тисяч відвідувачів гумор, який лунав уже з вечірньої сцени. Ведучі жартували, запрошували публіку на сцену, проводили вікторини. Першим гуртом, який вийшов на сцену був “Popry vse”.
Біля сцени стало тісніше. Воно й не дивно, адже зараз відбудеться головний розіграш – дві путівки в Панаму. Участь змогли взяти лише ті, хто придбав пакет учасника. Переможцями стали Катерина зі Львова та Ірина з Тернополя.
Мабуть, одна з найочікуваніших подій, яка стала апофеозом – це виступ гурту “Беz обмежень”. Публіка з нетерпінням чекає кумирів. Легкий мелодійний рок гойдає повітря. Вокаліст Сергій Танчинець говорить, що ми не маємо забувати про теперішні події у нашій країні. Він виконує композиції, присвячені героям. Фронтмен говорить: “У Львові є своє море. Це море прекрасних усміхнених людей. Давайте потонемо один в одному”. Після цих слів лунає пісня “Тону”, слухачі вмикають ліхтарики і піднімають догори…
Підготувала Марія Масюк
Фото Анастасії Мигидюк
