Про мотиви, якими керуються віряни, вирушаючи на прощу; чим відрізняється релігійний туризм від прочанства та за чим варто їхати до Святої Землі – читайте далі.
Стати на дорогу Христа – дорогу прощення, що нею йшов Ісус і вів за собою своїх учнів-апостолів; відкрити своє серце Господній любові та вчитися наслідувати Божественний примір; переступити через гординю, лінивство та пожадливість, а ще більше – попросити: ласки, Благодаті, виздоровлення або спокути…
У кожного, хто ступає на дорогу прочанина є свій мотив – інтимний та особистий. Хтось перетинає кордони та минає тисячі кілометрів, бо відчуває потребу попросити за усе людство – його упадки та гріхи. А інший – бо не може позбутися відчуття самотності чи тривоги. Їдуть жінки, що не можуть завагітніти, аби попросити дитяти; їдуть матері за наверненням для синів; їдуть сини з молитвою за упокій душі батьків.
О. Роман Тереховський: «Паломництво – це усе християнське життя.»
За словами о. Романа Тереховського, духівника паломницького центру «Рафаїл», прочанство у християнському світі – це усе християнське життя також. Щоденна молитва – це теж паломництво. Бо це шлях Христа. І це шлях до Христа.
«…Проща до Святої Землі вирізняється моментом переосмислення, олюднення Бога серед нас.»
Але проща до Святої Землі: Вифлиєму, Гетсиманії чи Назарету – вирізняється присутністю моменту переосмислення, очеловічення Бога серед нас.
21 вересня на міжрелігійній зустрічі у Львові представники трьох авраамічних конфесій: християнства, іудаїзму та ісламу дискутували щодо відінностей розуміння паломництва різними релігіями.
Учасники зустрічі: греко-католицький священик Роман Тереховський, Йосиф Зісельс, представник єврейських общин в Україні, та Саід Ісмагілов, муфтій Духовного управління мусульман України “Умма” зійшлися на тому, що паломництво як відвідування святих місць – це те, що об`єднує усі три релігії.
Саід Ісмагілов: «Є думка, що причини війн – це конфлікти між релігіями. Насправді причини війн – це конфлікти між самими людьми».
«Розмова, що нині відбувається, є свідченням того, що у нас зріле і толерантне суспільство. Є думка, що причини війн – це конфлікти між релігіями. Насправді причини війн – це конфлікти між самими людьми» – пояснив Саід Ісмагілов.
Але закцентувати, на думку Йосифа Зісельса, необхідно на тому, що ж відрізняє паломництво у християнстві, іудаїзмі та мусульманстві.
«Мені хотілося би сконцентрувати увагу, що в юдаїзмі паломництво – це подорож до тих місць, де свого часу зберігалася Скинія Заповіту, тобто Скрижалі з десятьма Заповідями. Цікаво, що жителі Єрусалиму повинні були надавати місце для ночівлі паломникам і не можна було брати гроші за це»- підкреслює Йосиф Зісельс.
Говорили також і про те, чим відрізняється прочанство від туризму.
О. Роман Тереховський пояснює: «Релігійний туризм – це більш пізнавальна мандрівка. У паломництві людина є чистим листом – прагне сприйняти Божу благодать, аби зробитися кращою. Паломництво – це експериментальний засіб спілкування з Богом. Бажання залишити не тільки спогад, а й відбиток на душі».
Як стати паломником?
Відречення від світського життя: розкошей, зручностей та розваг – чи не найвища чеснота для християнина. Залишаючи позаду спокуси, ми відкриваємо перед собою радість Божественної благодаті. Ступаючи на шлях Христа, ми промовляємо «Покину гріх і стану Тобі служити».
Аби відректися від світського, християни їдуть на прощу. Аби відректися від світського, християни щодня здійснюють паломництво –молитвою або дорогою спокутують гріхи.
Підготувала Ірина Яремчук
