Назарій ПЕТРІВ: «Спільними сімейними цінностями всіх авраамічних релігій є любов, взаємоповага та готовність до саможертви»
У четвер, 11 жовтня 2018 року, в приміщенні Українського Католицького Університету (паркова аудиторія, Центр Митрополита Андрея Шептицького), відбудеться Міжрелігійний симпозіум про сімейні цінності. Захід розпочнеться о 17:00 год. На відміну від попередніх заходів, цьогорічний матиме формат дискусійної платформи. Ще однією особливістю цьогорічного Симпозіуму буде те, що дискутантами будуть ректори релігійних навчальних закладів Української Греко-Католицької, Римо-Католицької, Православної Церков та Протестантських Спільнот, зокрема, Євангельських християн баптистів. Детальніше про подію у інтерв’ю із Назарієм Петрівим, одним із організаторів заходу, аспірантом кафедри історії Церкви УКУ.
Назарію, розкажіть, будь ласка, детальніше про організацію Міжрелігійного симпозіуму про сімейні цінності? Хто організатори? Коли відбудеться захід і де? Хто братиме участь?
Дозволю собі розпочати з короткої передісторії. Ідея створення першого Симпозіуму народилась під час зустрічі-прогулянки з моїм приятелем та одногрупником Романом Назаренком кілька років тому. Власне ми зустрілись, щоб просто поговорити про життя. І я якось випадково запитав Романа, чим він зараз займається. Він розповів про роботу в Центрі міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», і так слово по слову, народилась ідея зробити щось спільно. Знаю, що ми тоді довго думали, на чому варто зробити акцент. Погодились, що топова тема в Україні – міжрелігійні та міжконфесійні взаємини… і тут треба було знайти особливу та ще не зайняту нішу.
Я запропонував зробити щось на сімейну тематику, запропонував тему і напрямок, а Роман – першого спікера, яким виявився Саід Ісмагілов, головний муфтій мусульман України. Далі були переговори з керівниками Інституту родини та подружнього життя та Центру «Лібертас». В двох випадках ідея отримала схвалення та підтримку. Так, під час прогулянки та розмови про життя зародився перший Міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності перед викликами секулярного суспільства». Першими учасниками Симпозіуму, як уже зазначалось, були представники християнства та ісламу. Симпозіум пройшов надзвичайно вдало та викликав суспільний резонанс.
Після події ми зібрались на підсумкову нараду, щоб обговорити деталі заходу, під час якої ми прийняли рішення – продовжити Симпозіум. Таким чином ця акція перетворилась на серію Міжконфесійних та міжрелігійних симпозіумів. Наступними учасниками заходу стали представники громад реформованого юдаїзму та християнства, яким було запропоновано спільно роздумати над особливостями виховання дітей в обидвох релігіях.
Цьогорічний Симпозіум відбудеться 11 жовтня 2018 р. в приміщенні Українського Католицького Університету (паркова аудиторія, Центр Митрополита Андрея Шептицького) та розпочнеться о 17:00 год. На відміну від попередніх заходів, цьогорічний матиме формат дискусійної платформи. Ще однією особливістю цьогорічного заходу буде те, що дискутантами будуть ректори релігійних навчальних закладів Української Греко-Католицької, Римо-Католицької Православної Церков та Протестантських Спільнот, зокрема Євангельських християн баптистів.
Організаторами заходу традиційно виступлять Інститут родини та подружнього життя Українського Католицького Університету та Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».
Яка основна ідея та мета цього заходу? В чому полягає його унікальність?
Мабуть, почну з останнього. В той час, коли у світі зацікавленість екуменічним рухом та міжрелігійним діалогом кожного дня зростає, в нашій країні екуменічні ініціативи поки залишаються на маргінесі суспільного життя. Значних зусиль для популяризації екуменічного діалогу в країні прикладає Інститут Екуменічних Студій УКУ, який вже в одинадцятий раз організовує Екуменічний соціальний тиждень. І якщо основною темою тижня є все-таки акцент на соціальних питаннях, то Симпозіум головно сфокусований на питаннях родини, сім’ї та родинного виховання. Така «вузька спеціалізація» й робить наш захід унікальним та неповторним. Більшість екуменічних ініціатив світу зосередженні або на соціальних питаннях, або ж питаннях богослов’я та релігійних традицій… питання сім’ї, родини, подружнього життя – майже не дискутується.
Зрештою, на цей момент подібна ініціатива залишається чи не єдиною нагодою та платформою для того, щоб в академічному середовищі дискутувати про питання родини та подружнього життя, а також щиро шукати те, що нас об’єднує, без сумніву шануючи наші відмінності.
Відтак, мету заходу віднаходимо у його унікальності. Запропонувати академічну платформу, де представники різних релігій та конфесій зможуть спільно шукати за тими первинними та загальноприйнятними, фундаментальними принципами та положеннями, що є спільними для всіх. Окрім того Симпозіум є доброю нагодою для пошуку відповідей на складні запитання та культурні, філософські й суспільні виклики, що постали перед інститутом родини та подружнього життя у різних релігіях та конфесіях.
На Вашу думку, наскільки цей захід актуальний для сучасного українського суспільства та молоді зокрема?
Відповідь на це запитання слід почати з того, чи сім’я становить цінність для українців? Згідно найновіших соціологічних досліджень – так. Українське суспільство – це суспільство феномену. З одного боку у масовій культурі ще досить сильні ментальні залишки радянського світогляду, а з іншого, у нас сформувалась група чи навіть суспільний прошарок осіб, які намагаються критично мислити та шукати за автентичними цінностями. Для мене індикатором дозрівання нашого суспільства стали Помаранчева Революція та Революція Гідності.
Знаєте, ми дуже часто говоримо про те, що Революція гідності – це європейський вибір, курс України тощо. Думаю, ця думка не зовсім слушна. Революція Гідності стала показником гідності та поваги до особи. Виявом протесту проти того, що в своїй суті – неправильне. Коли мої друзі говорять про Революцію Гідності, я завжди кажу, що остання мала свою перед- та постісторію, про яку ми не говоримо, адже це не історія політичних змін – це історія сімей та цілих родин. Події, які пережила та переживає наша країна, змінили життя багатьох родин, не зважаючи на їхню релігійну чи конфесійну приналежність. Саме родина і є тією первинною клітиною суспільства, яка потребує чи не найбільше уваги. Відтак організація Симпозіуму та подібних заходів є спробою представити питання родини та сімейних цінностей широкому загалу. Особисто для мене показником необхідності та актуальності подібного роду зустрічей стало запитання кількох студентів, які після завершення Симпозіуму підійшли до мене із запитанням, чи плануємо ми продовжувати такі зустрічі, і чи можна робити їх частіше?
Як Ви вважаєте, попри всі відмінності, якими є спільні сімейні цінності серед представників трьох авраамістичних релігій?
Питання надзвичайно цікаве та широке. Тому спробую коротко представити головні спільні риси. Найперше, що спадає на думку коли йде мова про сімейні цінності в авраамістичних релігіях, – це віра. Віра в єдиного Бога, який є творцем всього видимого та невидимого. Віра як альфа та омега суспільного буття віруючих.
Віра як парадигма та дороговказ суспільних й міжособистісних стосунків. Саме відповідно до головних засад віри й формуються всі інші загальнолюдські та сімейні цінності.
Варто згадати й про антропологічний вимір. Так, згідно вчення як християнства, так й ісламу та юдаїзму, людина – створена на образ та подобу Всевишнього. Створена як духовно-тілесна істота, що складається із душі та тіла, яка розділене на статі чоловічу та жіночу. Перші люди були створені як подружжя, союз чоловіка та жінки.
Завдання, яке отримали прародичі в Раю чи Едені – одне й те ж саме – бути плідними та наповняти землю. Відтак спільною рисою, а я б навіть сказав в сучасному світі, цінністю – є відкритість подружжя до нового життя.
Незважаючи на те про яку релігію ми говоримо, спільними для всіх є взаємоповага чоловіка та дружини, любов, готовність до саможертви, збереження та передання не лише віри, але й національних, культурних та релігійних традицій наступним поколінням.
Чи може глибше розуміння цих цінностей та моральних імперативів не лише наладити гармонію всередині кожної родини, але й суспільстві також?
Думаю, що так. Адже, якщо повага та взаємопідтримка існуватимуть у сім’ї, рано чи пізно вони стануть загальносуспільною нормою.
Як Ви розглядаєте принцип «єдність – у розмаїтті» в контексті цього заходу? Які Ваші очікування від Cимпозіуму?
Думаю, відповідь на це запитання можна було б звести до кількох речень, якими я загально даю визначення того чим є екуменізм Екуменізм – це шлях до єдності, який допомагає нам пізнавати інших та краще усвідомлювати те, ким ми є, і у що ми віримо.
Для мене надзвичайно важливо, щоб наш Симпозіум був свідченням взаємоповаги та діалогу з іншими з одного боку, а з іншого – був дослідницькою лабораторією, в якій ми працюватимемо спільно шукаючи відповіді на складні, непрості, а подекуди, контраверсійні запитання та виклики, що постають перед інститутом родини у абсолютно всіх релігійних спільнотах.
Розмовляла Лідія Батіг
