Чому на богослужіннях використовують ладан? Цікаві факти

Читай також

  • Правила церковної записки
  • Коли чуємо кінцеве «амінь», було б чудово понести дарунок тиші тим, хто її немає
  • Єктенія: підпорядкування людських прохань волі Божій
        • Чому на богослужіннях використовують ладан? Цікаві факти

          Використання цього запашного елементу християнської спадщини датується тисячоліттями до народження Христа.

          Піднесеність, що витає у повітрі, Свята Таємниця і запах тліючого ладану – цих трьох символів достатньо, аби зрозуміти, що мова йде про Богослужіння. Ладан – без цього елементу годі уявити сучасну Літургію. Але звідки він взявся і чому ми його використовуємо?

          Використання ладану в релігійній практиці налічує понад 4 (!) тисячоліття. Його застосовували в Китаї – про це збереглося документальне свідчення, датоване близько 2000 р. до н.е. Торгівля пахощами та спеціями була важливим фактором економічно-політичних відносин між Сходом та Заходом.

          Існував особливий маршрут, яким ходили купці, – шлях, що пов’язував Аравійський півострів з країнами Середземномор’я та Месопотамії. Назву свою він дістав завдяки головному товару – Ладанний шлях (або ж Шлях пахощів). Маршрут користувався величезною популярністю серед торговців 3 тис. р. до н.е.  Він пролягав з Ємену через Саудівську Аравію і закінчувався в Ізраїлі. Саме тут про ладан дізналися римляни.

          Релігійні практики Заходу давно використовували ладан у своїх церемоніях. Про пахощі йдеться в Талмуді і згадується 170 (!) разів у Біблії.

          Вихід, 30:1

          «Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його.»

          Разом із традицією Старого Завіту перші християни починають застосовувати і ладан для здійснення таїнств. Тління ладану  – це символ молитов вірних, що підносяться до раю.

          Псалом 141:2

          «Дозволь моїй молитві стати ладаном перед Тобою; моїм зведеним рукам дозволь піднестися у вечірньому проханні»

          У Новому Завіті ладан згадується вперше, коли Св. Апостол Лука оповідає про народження Івана Хрестителя:

          Євангеліє від Луки, 1, 10-13

          А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

          Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

          Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

          Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.

          Ладан і кадило – священні символи Господньої таємниці. Коли дим від тління пахощів підноситься догори, зростає солодкість присутності Господа у храмі і пов’язує Літургію з Небом та Землею.

           

          Переклад Ірини Яремчук

           

          Читай також

        • Правила церковної записки
        • Коли чуємо кінцеве «амінь», було б чудово понести дарунок тиші тим, хто її немає
        • Єктенія: підпорядкування людських прохань волі Божій
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)