На скільки можна запізнитись на Службу Божу і могти приймати Причастя? Спізнюватись – гріх?

Читай також

  • Св. Августин та парадокс новорічної ночі
  • Нудно на Літургії? Що радить священник?
  • Як отримати якнайбільше користі від Літургії?
        • На скільки можна запізнитись на Службу Божу і могти приймати Причастя? Спізнюватись – гріх?

          Якщо відповідь на друге питання у заголовку позитивна: так, спізнюватись на Службу Божу – це гріх, то, очевидно, перше питання набирає іншого сенсу, чи не так?

          Скільки разів я чув запитання: “Спізнитись на Літургію – це гріх? Так, це гріх, відповідь незмінна. “Але як то, насправді? Я спізнилась лише на 3 хвилини!” Чудово. Спізнись на три хвилини на літак чи потяг. Найбільш імовірно – вони вирушать без тебе.

          “Але ж на Службі я є! Лише частинку мене не було!” Це правда, Літургія – не літак. Проблема не в тому, чи спізнилась ти на п’ять, десять чи двадцять хвилин. Проблема у тому, що спізнилась і у тому, на що ти спізнилась.

          Літургія не є спектаклем, театральною виставою, концертом, на які можна тихенько зайти опісля початку. Це зустріч з Особою. Це не родинне свято, на яке з’їжджаються усі родичі  і на початку можуть не помітити твоєї відсутності. Бог чекає конкретно на тебе. Саме тебе запрошує до Євхаристії, в якій помирає і воскресає у літургійних символах.

          Спізнення на Літургію більше можна порівняти не зі спізненням на автобус, а із спізненням до ліжка близької хворої людини, яка помирає. На скільки можеш запізнитись у такій ситуації? 

          Звісно, трапляються ситуації, яких ми не могли передбачити: корки на дорогах через автопригоду, дитину в останню хвилю слід було переодягнути… Кожному може шось таке трапитись – у цьому випадку гріха немає.

          Бо щоби це був гріх має бути вияв нашої волі, а не щось, на що ми впливу не мали. Але будьмо чесні: більшість наших запізнень трапляються якраз через легковажність. А ігнорування – це брак поваги.

          Брак поваги до кого-небудь є гріхом. Більше того, брак поваги до Бога. І це правда. Якщо бути відвертим і проаналізувати причини своїх спізнень – виявимо, що першопричина – у нашій легковажності.

          Легковажити – це також і недостатньо про щось дбати: наче і є важлива для мене Літургія, але ще хвилька за комп’ютером, хвилька дрімоти, зайти в магазин – також важливо! Але чи не важливіше те, що спізнюємось на зустріч із померлим заради нас і воскреслим для нас Ісусом? 

          Зрештою, йдеться про те, чим для нас є Євхаристія. Чи до кінця усвідомлюємо її зміст? Бо якщо усвідомлюємо, що відбувається, що Євхаристія мені дає, то не виникає питання “на скільки можна спізнитись”. Навпаки старатимемось прийти заздалегідь. В той час, коли я лише на хвильку спізнююсь на Літургію, тисячі християн по всьому світу ризикують життям, щоби брати у ній участь.

          То ж чи можна іти до Причастя?

          Нема доброї відповіді на запитання ” На скільки можна спізнитись, щоб могти ще приймати Євхаристію”. Бо саме питання не є добре.

          Якщо у своєму житті духовному, релігійному ставлю запитання “А скільки можна, щоб не було гріха”, то це значить, що ми ще далеко від особистих стосунків з Ісусом.

          Ніхто, коли любить, не питає: “скільки разів можу злегковажити, вчинити недобре тобі”. Так і ти не питай, а вийди на декілька хвилин швидше здому, прийди і чекаючи початку Служби скажи: Я тут! Бо Ти на це заслуговуєш. Для мене.

           

          Адаптація Тетяни Трачук

           

           

          Читай також

        • Св. Августин та парадокс новорічної ночі
        • Нудно на Літургії? Що радить священник?
        • Як отримати якнайбільше користі від Літургії?
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Коментарі

              • На превеликий жаль, я систематично спізнююсь на Службу Божу. Хоча живемо у 20 хвилинах пішого ходу. Основна причина спізнення – неправильно розрахований час. Чудово знаю, що на те, щоб зібратися вранці, мені потрібно 1,5 години і ні хвилиною менше. Але чомусь постійно легковажу і запевнюю себе, що от завтра я точно встигну зібратись за годину. І звісно не встигаю. Через це нервую і закономірно спізнююсь. Причастя не приймаю, бо вважаю, що недостойна через такі спізнення. Та й до сповіді треба – останній раз на початку 2018 року сповідалась… Коли вже я візьму себе за одне місце і притягну на сповідь?! Але ще більший гріх, як на мене, – це спізнитись на Службу Божу, майже пропустити її всю, не зайти до церкви, бо Служба вже й так закінчується, потім знайти цілих 2 години на вибирання одягу в секонді (хай навіть не собі, а щоб віддати), втішаючи себе тим, що в такому випадку обов”язково зайду на вечірню Службу. А за тими побігеньками по магазинах цілий день втомитися настільки, що потім ледве повзти додому і не прийти до церкви через втому. Оце 100% огидний гріх. На секонд-хенд цілих 2 години знаходяться легко, а хоча б півгодини виділити на церкву – ні =( Точно треба на сповідь.

              • Ірина    07.01.2019 о 17:20

                А відповідь ховається у самому запитанні.
                Минулої неділі запізнився на 5 хвилин (розміновав гроші – “поважна причина”) – прийняв причастя. Вчора запізнився на 10 хв. (шукав де припаркуватися – “поважна причина”) – прийняв причастя. Сьогодні запізнився на 15 хв. (по простій людській психології, все одно знайшов когось винного і себе оправдав) – прийняв причастя. А потім виникло запитання: НА СКІЛЬКИ МОЖНА ЗАПІЗНИТИСЬ НА СЛУЖБУ БОЖУ І МОГТИ ПРИЙМАТИ ПРИЧАСТЯ?
                Якщо я з якихось причин запізнилася на службу, значить я не достойна приймати причастя, і це великий стимул не запізнитися завтра. Так само я пояснювала і своїй дитині.
                То ж не запізнюйтеся. А коли запізнились, то не шукайте оправдання, а будьте відвертими перед Богом та перед собою.

                • Ірина Кисилевич    29.07.2019 о 11:29

                  Буває, що спізнення до церкви- звичка. Парадокс)))- люди, яким йти 30 хвилин, їхати 10 хвилин, завжди вчасно приходять; ті, хто близько живуть, запізнюють.

              • Зміцер    15.12.2018 о 15:24

                Є відповідь, на скільки не можна запізнитись, щоб прийняти Причастя. Катехизм УГКЦ навчає: “У Божественній Літургії, яка складається з Проскомидії, тобто приготування дарів, Літургії Слова і Літургії Євхаристії, звершується таїнство спасіння – поєднання Бога і людини у Христі (див. Еф. 1, 10), «будування Христового Тіла» (Еф. 4, 12). Як на Тайній Вечері Христос
                насамперед повчав апостолів словом, а відтак увів їх у таїнство своїх Тіла і Крові, так і в Божественній Літургії Христос повчає спільноту вірних, живить їх своїм Словом та чинить учасниками Євхаристійної трапези. Християнин уводиться в це таїнство через слухання Слова Божого і причастя Господнього Тіла і Крові” (345).
                Отже, для того, щоб причащатися Тіла і Крові Христа, треба бути присутнім на читанні Апостола і Євангелія (на Літургії Слова).

                • Ірина Кисилевич    29.07.2019 о 11:20

                  Спізнення виправдане з поважних причин. Поважні причини- здоров’я (делікатні проблеми); транспортний колапс; обов’язки стану- робочі, подружні. Якщо з поважних причин спізнилися, то не маємо провини- можна йти до Причастя, навіть якщо прийшли на “Херувимську” чи “Вірую”

                  • Ірина Кисилевич    15.01.2020 о 12:54

                    Бувають і поважні причини! 1. Здоров’я- питання з природними потребами. І маємо плани на день- пізніше до церкви можемо не змогти піти. 2. Питання з громадським транспортом- корки, зимова погода, неділя рано- о 6.30 одна маршрутка, о 6.50-54- перший тролейбус. Не будеш йти пішки до церкви 2-4 кілометри, ще о 6.00- фізично важко. 3. Обов’язки стану- зварити їсти, випрати речі. Коли любимо своїх близьких, то любимо Христа. І є роботи (робота- дорога святості), де рахують кожну хвилину- швидше 18.01 не вийдеш; а 18.15- “Херувимська”, 18.20- “Вірую”.
                    Йти на 7.00? Комусь встати о 5.30, щоб зібратись на роботу (поїсти, душ, гігієна, макіяж) і до церкви встигнути- вийти з дому 6.20, ще пішки йти. І ми зобов’язані молитися цілу Літургію в неділі і великі свята, а в будні дні- по змозі; можемо не бути в храмі чи помолитися частину Літургії.

              • Марія    13.12.2018 о 15:13

                Я б сказала шо не до ліжка вмираючої людини, а на зустріч з коханим. Ми б не хотіли спізнитись до козаної людини.

                • Ірина Кисилевич    15.01.2020 о 13:18

                  І до коханої людини, якщо спізнюємося, то попереджаємо. Бог- не збуй з палицею, а люблячий Батько, який розуміє нас- що притиснуло в туалет; що корки, ковзанка, неділя рано))); що треба їсти зварити і речі випрати; що швидше, ніж 18.01 з роботи не вийдеш; що на 7.00, коли до церкви йти пішки два кілометри- фізично важко.