Згрішив у розпусті, але досі улюблений Господом:Церква пояснює про залежність від порно
Боротися із залежностями треба, покладаючись на любов Спасителя.
Усі залежні страждають. Вони відчувають себе недостойними любові. І любові Господа, і любові близьких людей.
Як це відбувається у світі?
Статистичні дані невтішні: узалежнюється від порнографії щороку все більше людей, це трапляється все легше, і в зону ризику потрапляють все молодші, – каже отець Тебальдо Вінсігуера, співзасновник організації «Чисте серце».
Значно зріс показник залежності серед жінок. Переважно за рахунок тих, що не перебувають у шлюбі і не є черницями.
Нейрологічні дослідження показали, що існує безпосередній зв’язок між процесом перегляду порнографічних зображень та функціонуванням окремих зон мозку: так званий «механізм винагороди». Він аналогічний до процесів, що відбуваються в мозку людини, яка страждає від звички до вживання наркотичних речовин. Замкнуте коло: задоволення і насолода, згодом настає порожнеча, смуток, а тоді людина відчуває гостру потребу почати цикл спочатку.
« … Інколи це вводить в оману. Мовляв, це не залежність і не хвороба – людина ж бо не розпродає з хати майно, аби виручити гроші на нову «дозу».
Однак спостерігаємо відмінність: жодних сторонніх алкогольних чи психоактивних речовин не потрібно, аби підкріплювати залежність від порнографії. Інколи це вводить в оману. Мовляв, це не залежність і не хвороба – людина ж бо не розпродає з хати майно, аби виручити гроші на нову «дозу».
Справа у тому, що мозок узалежненого від порнографії виробляє гормони насолоди самостійно, без допомоги сторонніх речовин. Проте суть механізму при цьому не змінюється. І всі фази циклу повторюються знов і знов.
Чи може допомогти Церква у лікуванні?
Звісно, духовний вимір є дуже важливим для кожного зцілення і для постійного підтримання мотивації. Серед християн існує небезпечна пастка, що може перегородити дорогу до одужання: це страх відчути себе у безвиході, покинутим, не вартим любові Господа. Тому Церква має велику владу і зобов’язання у цьому питанні: Вона несе Любов і Прощення Спасителя.
Там, де порнографія викривляє християнське розуміння сексуальності та принижує значення істинної любові, священики повинні роз’яснювати, настановляти і вносити ясність. Де є ясність, там прийде і світло.
Турбота Церкви не обмежується недільними проповідями. Її підхід набагато ширший та систематичніший: катехизації, навчання сексуальній поміркованості – спокусу найлегше обрубати в зародку – не дати їй нагоди розвинутися у хворобу і поглинути все людське життя. Наука і медицина – не опоненти християнству, Церква охоче співпрацює з ними для спільної мети.
«Я знаю багато священиків, що консультуються із терапевтами. І знаю лікарів, що радяться зі священиками. Це співпраця, яка має розвиватися», – каже отець Тебальдо.
Порнографічна індустрія видається дуже потужною. Чи має суспільство що протиставити їй?
Вона потужна, бо дуже різноманітна. Великі компанії опосередковано володіють мільйонами малих сайтів; користуються послугами дрібних дилерів, пропагують проституцію через веб-камеру. Протиставити таку систематичну структуру можна тільки одній – «структурі Благодаті». Необхідна спільна праця родичів, науковців, медичних працівників, викладачів та Церкви.
Навчання сексуально-емоційній грамотності та свідомості – це освіта, що повинна бути ґрунтовною і відповідати віку. Вона необхідна, аби кожен зумів ідентифікувати спокусу та уникнути її.
Переклад Ірини Яремчук
