Молитву легко перетворити у пусту вправу – якщо вона стане всього лиш частиною рутини.
Хотілося б сказати, що моє духовне життя відзначається наполегливістю та зосередженістю.
Але якщо бути чесним…
Молитва – це те місце, де я маю нагоду стати попутником Бога; провести з ним спільну прогулянку. Я маю заспокоїти свої земні пристрасті, аби налаштуватися на молитву. Інколи це вимагає тривалого часу. Мені доводиться докладати зусиль, аби знайти затишне місце і залишитися на самоті. Я відчуваю внутрішню боротьбу у намірі зосередитися і щиро помолитися.
Однак нещодавно я зрозумів: найбільших зусиль мені треба докласти, аби налаштуватися на стан очікування: прекрасне відчуття, ніби щось таємниче от-от має трапитися. Найбільша проблема у моїй молитві – очікування зворотнього зв’язку з Богом.
Я люблю спільні молитви у церкві: вони спонукають до щирості і певної сакральності. Щотижня ми зустрічаємося, аби провести ці декілька годин молитви у відданості, і це дійсно прекрасне видовище.
Ми збираємося не тільки для того, аби помолитися. Більше для того, аби узріти діяння Господа.
Вам може здаватися, ніби молитва не має сенсу, якщо християнин не очікує чогось взамін. Однак я намагатимусь переконати вас у зворотньому.
Не чекати нічого взамін – не означає сумніватися у владі Господа. Натомість це найвища чеснота християнина.
«… Я почав вимагати від себе більше дисципліни, ніж захоплення; більше обов’язку, ніж відданості.»
Я зробив молитву рутиною, а не природною частиною спілкування із Всевишнім. Я просто вимовляв завчені фрази замість того, аби бути щирим. І почав вимагати від себе більше дисципліни, ніж захоплення; більше обов’язку, ніж відданості.
Молитва без щирості – це молитва без сили. Більше того: молитва без щирості – це молитва без віри.
І молитва без віри – це не молитва взагалі. Це пуста релігія.
Бути частиною рутини – це не призначення молитви.
Христос застерігає від пустих молитов у Євангелії від Матея, (6:7) :
«А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.»
Молитва – це розмова із Господом за посередництвом віри. Це скромний акт смирення у надприродному Бозі.
Насправді мені здається, що молитва не конче мусить мати сталий порядок слів, аби бути вислуханою Господом. І я вважаю, що коротка молитва теж не розчарує Його.
Але я переконаний, що Він хоче, аби ми просто були чесними з Ним і молилися так віддано і щиро, як тільки можемо.
Господь завжди чує наші молитви. Він не гарантує «Так», але він гарантує найкраще для нас, розуміємо ми це чи ні.
Ніколи не забувай, що ти молишся до Творця. Того, хто воскрешав мертвих і зцілював безнадійно хворих. Того, хто дарував зір сліпим і хоробрість боягузам. До Господа, чия сила така велика, що людській уяві помислити не до снаги.
Переклад ДивенСвіті
