Евагрій Понтійський – скитський монах, який жив у 4 столітті нашої ери. Його життя було сповнене неймовірних випробувань, однак лише усамітнення з Богом змогло зробити святого по-справжньому щасливим.
Твори отця Евагрія промовляють до нас і сьогодні, хоча написані були на початку християнства, бо у них – досвід пізнання Бога, людей, себе і світу, цінність якого не змінюється.
Отож Вислови про духовне життя:
Недоречно шукачеві почестей уникати трудів, через які почесті приходять.
Чи хочеш пізнати Бога? Пізнай спочатку самого себе.
Правдивим другом є той, хто спішить сповістити радісні події.
Ніщо не виправдовує високої думки про себе, коли робиш негідні діла.
Зарозумілість заважає у самопізнанні.
Благородство душі виявляється в її добросердечності.
Богочестивим є той, хто не суперечить собі (живе згідно з засадами розумної природи).
Храм Божий – людина бездоганна.
Найгірший здобуток – розпусне життя.
Говори що треба і коли треба – і не почуєш чого не треба.
Найкращий здобуток – вірний друг.
Хвороба душі – пихата вдача.
Бідний і подорожній – Божа мазь на очі. Маззю очною помаж свої очі, щоб бачити міг (Од. 3:18). Очна мазь – милосердя до нужденних.
Хто бідних приймає – той скоро прозріє.
Похвально чинити добро всім, особливо ж тим, що не можуть відплатити.
Справжній ритор – як склянка холодної води.
Честь в старості є доказом працелюбності в молодості.
Дбайливість в молодості є запорукою чести в старості.
Світлиця (мезонін) душі – істинне споглядання.
Люблячи те, що не потрібно, – не любитимеш того, що потрібно.
Краще мати золото фальшиве, ніж приятеля фальшивого.
Чиста в Бозі душа – Бог.
Горе від самолюбства, яке все ненавидить!
Початок любови – взаємний вияв поваги (добра думка один про одного чи – визнання наперед славних чеснот за іншим).
Добре багатіти лагідністю і любов’ю.
Горда думка – перепона для чеснот.
Шлях стає рівним від милостині.
Несправедливий суддя – осквернена совість.
Соромно бути рабом тілесних пристрастей.
Якщо хочеш жити без журби, – намагайся догодити Богові.
Хто добре про себе дбає, про того дбає і Бог.
Невинне серце є пристановищем споглядань.
Якщо хочеш пізнати себе, то не дивись, яким ти був, але – яким був створений напочатку.
Душа пихата – безводна яма.
Горда душа є вертепом розбійників: вона не терпить голосу пізнання.
Прикра помилка правдивого мужа – не знати Писання.
Чи боїшся ти Бога – пізнай зі сліз.
Смиренність душі є незнищимою зброєю.
Муж чеснотливий є райським деревом.
Ісус Христос – дерево життя. Користай з Нього – і не помреш повіки.
Добро чини справді бідним – і пізнаєш Христа.
Приймати Тіло Христове є правдивою силою.
Якщо любиш Христа, – не забувай виконувати заповіді Його.
Бо із цього пізнається, хто після Бога є добродійник.
Друг у Бозі мед і молоко видає в словах істини.
Недбала душа не матиме такого друга.
Сластолюбна думка – жорстокий деспот.
Таїти істину – значить закопувати золото в землю.
Хто боїться Бога – чинить усе по-Божому.
