Хрещення немовлят практикувалось в Католицькій Церкві від початків.
Таємниця Хрещення була однією із найважливіших первинних місійних покликань Церкви від початку її створення. Це чітко бачимо із новозавітніх писань, де описано обряди хрещення без вікових обмежень.
До прикладу, у книзі Діянь апостолів читаємо про хрещення одразу усієї сім’ї:
Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив. А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.
(Дії Апостолів 16:14,15)
Подібно читаємо у апостола Павла: “Охрестив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого”. 1 Кор. 1. 16
Багато біблійних дослідників погоджуються з тим, що “повна” сім’я включала в себе усіх членів від найменших до найстарших. Католики зберегли традицію хрещення дітей впродовж століть і ніколи не переривали її на практиці.
Катехизм Католицької Церкви приймає цю практику, базовану на біблійних джерелах і традиції Церкви.
Практика хрестити малих дітей є споконвічною традицією Церкви. Про неї є виразні свідчення від другого сторіччя. Цілком можливо, що від початку апостольського проповідування, коли цілі «доми» приймали Хрещення (Пор. Ді. 16, 15. 33; 18, 8; 1 Кор. 1, 16.), також хрестили дітей. ККЦ 1252
Церква завжди розглядала хрещення немовлят як великий подарунок і відповідальність: “Батьки-християни визнають, що така практика також відповідає їхній ролі годувальників життя, яку Бог їм довірив” ККЦ 1251
Хрещення немовлят – це чудова традиція Церкви, завдяки якій Святий Дух оселяється в серці дитини і првадить її своєю благодаттю надалі в житті.
Адаптація Тетяни Трачук
