Мої діти живуть без шлюбу. Що робити?

Читай також

  • Богопосвячене життя: прожити життя максимально
  • Відбудеться цикл Вечорів для закоханих за методикою спільноти “Подружні зустрічі”
  • 17 січня – Собор 70-ти Апостолів
        • Мої діти живуть без шлюбу. Що робити?

          У наш час щораз більше пар обирають собі спосіб спільного життя на віру.

          Разом живуть без шлюбу хлопець і дівчина, розлучені пари. Нерідко діти живуть зі своїми партнерами і батьками під одним дахом.

          Звісно, всі ми розуміємо, що це є конкретний вибір людини. Але як нам, християнам, можна допомогти у такій ситуації, чи можна і чи варто?

          Слід зауважити, що наспавді є різні випадки. До прикладу, якщо двоє людей живуть у цивільному шлюбі і не мають жодних пересторог до того, щоби повінчатись, то таких людей, очевидно, не варто насильно спонукати брати шлюб. Їм найперше треба зустрітись із Богом, а тоді вони зрозуміють, у чому сенс Тайни Подружжя.

          Батькам не варто примушувати брати шлюб дітей, які не розуміють його значення, лише щоби все відбулось “як у людей”. Бо потім саме батьки будуть винні в усіх проблемах дітей. Ні, дорослі люди мають робити свідомі вчинки.

          Інша ситуація, коли двоє людей не мають ніякого шлюбу – ні цивільного, ні церковного. З такими людьми варто говорити про те, що можна би було якось впорядкувати їхнє життя, але ніякі змушування і різкі звертання уваги не можуть бути у таких випадках.

          Бо коли приходимо і відкритим текстом говоримо: що мені не подобається, що ти живеш так, а не інакше, то лише кривдимо. Як багато таких ситуацій, коли батьки через свою радикальну позицію втрачали зв’язок із дітьми на довгі роки.

          Якщо дитина пішла з батьківського дому і живе на віру, то ставитись до неї треба “по-людськи”. Син чи донька й самі розуміють, що такий спосіб життя гріховний, але від того ані батьки, ані Бог не любить його чи її менше.

          Молодь не ідеальна. Така ж як і дорослі, які розлучаються, як богопосвячені, які залишають свій стан. Цькування і будування муру у стосунках не будуть виходом з цієї ситуації. Але однак і заохочення такого стану і прийняття дітей до свого дому не є добрим кроком.

          На жаль, дуже часто вибір вільного способу життя – це результат того, що у релігійному вихованні були якісь проблеми. Можливо, воно було формальним: були відвідини церкви, але не було живої зустрічі з Богом.

          Батькам треба молитись за своїх дітей, щоби вони насамперед зрозуміли цінність Божої присутності у спільному житті чоловіка і жінки, виявляти свою позицію щодо такого вибору дітей, але не вороже, а шануючи їхню свобідну волю.

          Підготувала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Богопосвячене життя: прожити життя максимально
        • Відбудеться цикл Вечорів для закоханих за методикою спільноти “Подружні зустрічі”
        • 17 січня – Собор 70-ти Апостолів
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Тетяна Трачук
              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Коментарі

              • Віктор    26.10.2020 о 23:47

                Цікаво чому Бог виправдав митаря а не фарисея

              • Серед гріхів в категорії “Чужі гріхи” є такий як “На гріх мовчати”.
                Отці-монахи суворо наказують щоб батьки не підтримували свої дітей, які живуть “на віру” та не дозволяли таке в своєму домі.

              • …якщо двоє людей живуть у цивільному шлюбі і не мають жодних пересторог до того, щоби повінчатись, то таких людей, очевидно, не варто насильно спонукати брати шлюб. Їм найперше треба зустрітись із Богом, а тоді вони зрозуміють, у чому сенс Тайни Подружжя.

                У нас саме так і сталось.

              • Цікаво так – католики пишуть про живу зустріч з Богом 🙂

              Leave a Comment