“А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас.” (Матея 5:44)
Коли ми є тими, хто образив когось, то ці слова для нас є істинними і здаються ласкавими. Та коли ми скривджені, то нам вони здаються несправедливими і жорсткими.
Любити їх? Але вони ж ____ [заповніть пробіл]. І, можливо, вони ніколи навіть не попросять пробачення, ніколи не зміняться, не усвідомлять, що зробили.
У Біблії, любов — це почуття, про яке найбільше сказано, яке є основою християнства. Але замість того, щоб бути почуттям, що спонукає до дії, це швидше дія, заснована на слухняності Богові, в результаті якого виникає почуття. Такий підхід пояснює, чому Біблія заповідає чоловікам любити своїх дружин і дружинам любити своїх чоловіків, а не заповідати “відчувати любов”. Це також пояснює те, чому Ісус навіть заповідати нам любити своїх ворогів в Матея 5:44.
Заповідь Ісуса любити своїх ворогів — це, ймовірно, найвідоміший Його висловлювання, навіть серед нехристиян. І це також та заповідь, яку легко зігнорувати, тому що ми занадто часто її чуємо. Але ми не повинні втрачати цю революційну ідею.
Якщо у вас є ворог, який спробував образити вас, важливість слів Ісуса, схоже, досить очевидна. Ви б раділи, якби людина, яка тримала на вас образу, пробачила, пішла далі, дозволивши вам зробити те ж саме. Але чи є хтось, хто так само думає про вас? Чи є хтось, кого ви вирішили так чи інакше “переслідувати”, тому що вважаєте їх своїми “ворогами”? Якщо так, то важливо застосовувати вчення Ісуса не тільки на свою користь, але і на користь інших.
Яким чином Ісус полюбив вас ще задовго до того, як ви полюбили Його?
Переклад Наталії ПАВЛИШИН
