Чому не потрібно бити поклони у суботу та неділю: відповідь священика

Як правильно це робити, пояснив отець Ростислав Будзан, член Літургійної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ.

— Що таке поклони? Коли їх слід бити?

— Вочевидь, слід почати з того, що в Церкві розрізняють великі (доземні) і малі (поясні) поклони. І лише у Великому пості б’ються великі. Назагал поклін — це вияв покаянної постави і знак почитання. І, припадаючи до землі, ми сповідуємо власну гріховність, а підводячись із колін — виявляємо визволення від гріха силою хреста Господнього, знак якого робимо на собі. Малі
поклони робимо щоразу, коли хрестимося.

У всіх Східних Церквах, а перш за все у Церквах візантійської традиції, до якої належить Українська Греко-Католицька Церква, а також Православні Церкви, є великі поклони. Коли ми б’ємо їх, то, перехрестившись, повинні промовляти молитву святого Єфрема Сирина (IV ст.). А молитва “Претерпівий за нас стpасти…” — це, власне, дослівний переклад латинської молитви, тому почути її можна не на кожній парафії.

— Чи обов’язково поклони бити з молитвою, чи досить перехреститися, вживаючи традиційне “Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа Амінь”?

— Усе ж таки слід промовляти або Єфремову молитву, що є ідеальним у східній традиції, або “Претерпівий за нас страсти…”. Бо маємо чіткий церковний припис, де зазначено, що саме потрібно говорити при доземних поклонах.

— То коли заведено бити поклони?

— П’ять днів у тижні під час посту належить бити поклони. А в суботу і неділю — ні. Бо субота і неділя — це завжди радісні дні: у суботу було зішестя в ад Христа, а в неділю — воскресіння Ісуса
Христа. Тому суботи і неділі цілого року ніколи не є постами, і в ці дні поклони не б’ють. Так само недоречно, коли люди б’ють їх поза Великим постом — нема такого припису. Неправильно бити доземний поклін і під час Божественної літургії.

Порадник