Подорожі – це чудова нагода пізнати одне одного, навіть якщо йдеться про сім’ю, що разом живе уже багато років.
Літо – час відпусток, а отже – цікавих і захоплюючих мандрівок. І якщо зібрати себе самого – це ще півбіди, то вибратись сім’єю кудись – то уже глиба роботи.
Сімейні подорожі потребують завчасного планування і продумування до дрібниць, бо коли мандруєте з дітьми – не так просто діяти миттєво.
Спільний відпочинок – це подія, якої чекають усі, мабуть, впродовж року. Але саме тут дуже часто криється проблема – перевищені очікування.
Якщо ваш сімейний побут сірий, ви не спілкуєтесь або спілкуєтесь мало, і водночас чекаєте на відпустку, щоби набратись мегакрутих вражень, то навряд чи це вдасться. Мандрівка буде успішною у плані спільного проведення часу лише за умови, якщо впродовж всього року сім’я вміє радіти зі свого спільного життя – сніданків, обідів, маленьких пікніків, спільних невеличких подорожей.
Готель із вибраною опцією “все включено” не зробить чуда, якщо у вашій сім’ї проблеми, навпаки усі гострі кути можуть проявитись опісля якихось навіть дрібних незгод. Якщо сімейну мандрівку кожен розглядає як втечу від свого буденного життя, то навряд чи відпочинок буде продуктивним.
Мода на дорогі і гарні місця – це всього лише данина часу. Якщо впродовж року ви працюєте на декількох роботах, щоби заощадити на дорогий відпочинок, то навряд чи це правильні пріоритети. Краще побути разом з cім’єю на годину більше щодня, замість того щоби не бачити її зовсім. Прогулянка парком, поїздка за декілька кілометрів у якусь затишну місцину можуть бути чудовою альтернативою коштовним мандрам.
Найголовніше – це радіти тому, що усі зібрані разом, що усі можуть спілкуватись, гратись, відпочивати разом. Це мета сімейного відпочинку. А ще – не забути запросити Бога і розділити з Ним свою радість.
Підготувала Тетяна Трачук
за матеріалами етеру о. Дмитра Романка на Воскресіння. Живе радіо
