Коли захочете згрішити, згадайте це

Читай також

  • Ілюзії спокусника (за св. Альфонсом)
  • Гріх, про який мало хто знає
  • Мати чи бути? Радіти чи сумувати? Брати чи давати?
        • Коли захочете згрішити, згадайте це

          Наступного разу, коли вам захочеться згрішити, задумайтеся над тим, що це розіб’є серце Отця.


          Уявіть на мить, що ви є Небесним Отцем, Який створив досконалий світ. Ви створили все з нічого, і все, що ви створили було абсолютним.

          Потім, ви створили чоловіка з пороху і вдихнули життя в його легені, і він ожив. Ви створили жінку з його ребра, і вони жили в Едемському Саду. Не було ні хвороб, ні смерті, ні болю під час пологів, ні гріха.

          Потім, раптом, чоловік і жінка, Адам і Єва, зробили те, чого вони ніколи до цього не робили: вони згрішили.

          Уявіть собі на хвилину, як би ви себе почували в той момент, коли Адам і Єва — ваші творіння — збунтувалися. Уявіть як цей вчинок розбив би вам серце. Подумайте над цим: у той момент, коли Адам і Єва вперше згрішили, серце Господа також було розбите вперше.

          Можливо, що ви були віруючим в Ісуса впродовж багатьох років і ніколи не замислювалися над тим, що, коли Адам і Єва вперше піддалися гріхові бунту, і зіткнулися з наслідками цього гріха, то і Бог зіткнувся з наслідками їх гріха вперше. Якщо ви — батько, то ви можете собі уявити, що наш Батько відчув, коли Його діти згрішили вперше.

          Я пам’ятаю той момент, коли смуток і розчарування захлиснули мене, коли мої сини вперше проігнорували мої слова. Так, я був злий. Але не просто злий — моє серце було розбите, я був засмучений і мені було боляче.

          Коли ви роздумуєте над цими слова, які читаєте сьогодні, то задумайтеся ще ось над чим. Подумайте на хвилинку над тим, що згідно зі Святим Письмом:


              «Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди» (1 Йоана 1: 9)

          «Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове»(2 Коринтян 5:17)
              «Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.

          Бо якщо ми з’єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння.

          Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити;

          бо хто вмер, той від гріха звільнився»(Римлян 6: 4-7)
              «Чому ж іще зволікаєш? Встань, охристися та обмий твої гріхи, призвавши його ім’я»(Дії 22:16)

          В Біблії є безліч віршів на цю тему. Коли ми з вами приймаємо Ісуса як свого Месію, і народжені знову завдяки тому, що приймаємо Його спокуту в своє життя, ми оновлюємося і постаємо перед Богом як нове творіння, з прощеними гріхами.

          У той момент, духовно, ми з вами стоїмо перед Господом точно так, як Адам і Єва стояли перед Ним в Едемському Саду до гріхопадіння. Якщо це правда (а згідно з Писанням це так), то нам необхідно задуматися над тим, що після покаяння, яке приносить прощення, коли ми наступного разу вирішимо згрішити — цей момент буде таким же, як колись для Адама і Єви, коли вони вперше вирішили згрішити.


          Бог подивився б нас із вами з такою же прикрістю і розбитим серцем, як колись Він подивився на Адама і Єву. Це те, що наш Батько, мабуть, відчуває, коли ми вибираємо гріх замість Нього. Але хороша новина, записана в 1 Йоана 1: 9, говорить: «Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди». Ця істина залишається істиною, і ми можемо все почати спочатку.

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Ілюзії спокусника (за св. Альфонсом)
        • Гріх, про який мало хто знає
        • Мати чи бути? Радіти чи сумувати? Брати чи давати?
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Leave a Comment