Наступного разу, коли вам захочеться згрішити, задумайтеся над тим, що це розіб’є серце Отця.
Уявіть на мить, що ви є Небесним Отцем, Який створив досконалий світ. Ви створили все з нічого, і все, що ви створили було абсолютним.
Потім, ви створили чоловіка з пороху і вдихнули життя в його легені, і він ожив. Ви створили жінку з його ребра, і вони жили в Едемському Саду. Не було ні хвороб, ні смерті, ні болю під час пологів, ні гріха.
Потім, раптом, чоловік і жінка, Адам і Єва, зробили те, чого вони ніколи до цього не робили: вони згрішили.
Уявіть собі на хвилину, як би ви себе почували в той момент, коли Адам і Єва — ваші творіння — збунтувалися. Уявіть як цей вчинок розбив би вам серце. Подумайте над цим: у той момент, коли Адам і Єва вперше згрішили, серце Господа також було розбите вперше.
Можливо, що ви були віруючим в Ісуса впродовж багатьох років і ніколи не замислювалися над тим, що, коли Адам і Єва вперше піддалися гріхові бунту, і зіткнулися з наслідками цього гріха, то і Бог зіткнувся з наслідками їх гріха вперше. Якщо ви — батько, то ви можете собі уявити, що наш Батько відчув, коли Його діти згрішили вперше.
Я пам’ятаю той момент, коли смуток і розчарування захлиснули мене, коли мої сини вперше проігнорували мої слова. Так, я був злий. Але не просто злий — моє серце було розбите, я був засмучений і мені було боляче.
Коли ви роздумуєте над цими слова, які читаєте сьогодні, то задумайтеся ще ось над чим. Подумайте на хвилинку над тим, що згідно зі Святим Письмом:
«Якже ми визнаємо гріхи
наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас
від усякої неправди» (1 Йоана 1: 9)
«Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало
нове»(2 Коринтян 5:17)
«Ми поховані з ним через
хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж
жили новим життям.
Бо якщо ми з’єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння.
Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити;
бо хто вмер, той від гріха звільнився»(Римлян 6: 4-7)
«Чому ж іще зволікаєш?
Встань, охристися та обмий твої гріхи, призвавши його ім’я»(Дії 22:16)
В Біблії є безліч віршів на цю тему. Коли ми з
вами приймаємо Ісуса як свого Месію, і народжені знову завдяки тому, що
приймаємо Його спокуту в своє життя, ми оновлюємося і постаємо перед Богом як
нове творіння, з прощеними гріхами.
У той момент, духовно, ми з вами стоїмо перед Господом точно так, як Адам і Єва стояли перед Ним в Едемському Саду до гріхопадіння. Якщо це правда (а згідно з Писанням це так), то нам необхідно задуматися над тим, що після покаяння, яке приносить прощення, коли ми наступного разу вирішимо згрішити — цей момент буде таким же, як колись для Адама і Єви, коли вони вперше вирішили згрішити.
Бог подивився б нас із вами з такою же прикрістю і розбитим серцем, як колись Він подивився на Адама і Єву. Це те, що наш Батько, мабуть, відчуває, коли ми вибираємо гріх замість Нього. Але хороша новина, записана в 1 Йоана 1: 9, говорить: «Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди». Ця істина залишається істиною, і ми можемо все почати спочатку.
