Якби ми хоча би трішки могли зрівнятися з Отцем Піо у його вмінні боротися з поганими схильностями…
Зберігати спокій сьогодні – справжній виклик. Де б ви не були, яке покликання не реалізовували – ви знаєте, що таке, коли чаша переповнюється і спокій серця поступається гніву, роздратуванню, злості.
Отцю Піо також довелося зіткнутися з цим викликом, і спостереження за тим, як він бореться за здобуття чесноти спокою та зростає у своїй боротьбі, додає мужності.
У боротьбі за мир і спокій серця дуже важливо відповісти щиро на запитання: ми намагаємось рости в чесноті спокою чи піддаємося своїм шкідливим звичкам?
Ось що знайдемо у записах Отця Піо:
Я справді шкодую, що не бажаючи чи не розуміючи, що я роблю це, іноді трохи піднімаю голос щодо питань, які потребують направи. Я знаю, що це загальна слабкість, але як можу її позбутись, коли з’являється без мого відому? І все ж я молюсь, стогну і скаржуся Ісусові. Він ще мені повністю не відповів. Хоча я знаю про цю свою слабкість, все ж іноді роблю те, що ненавиджу і чого прагну уникати.
А до свого духовника пише:
Ця красуня з солодким темпераментом, здається, справляється краще; але я ще не задоволений. Однак я не хочу здаватися. Я дав багато обіцянок Ісусу та Марії, Отче мій! З їх допомогою я хочу практикувати цю чесноту; натомість, замість того, щоб виконати інші мої обіцянки, я пообіцяв сумлінно розмірковувати над цією чеснотою та говорити душам про це. Будь ласка, отче, я небайдужий до практики цієї чесноти. Допоможи мені своєю молитвою та молитвою інших.
Власне, ось і порада Отця Піо: визнайте, що втрата спокою є слабкістю, твердо вирішіть зберігати спокій і мир у серці понад усе, розмірковуйте над цією чеснотою і моліться про допомогу до Господа Ісуса.
Підготувала Тетяна Трачук
