Ці історії – свідчення людей про те, як здатна молитва змінювати і рятувати людину.
Сили молитви на вервиці досвідчив у своєму житті Мартін – за крок до самогубства.
Чоловік пив впродовж останніх 15 років і його життя було сповнене багатьох помилок. На першу річницю смерті своєї улюбленої бабусі вирішив піти на кладовище. Бабуся за життя ввесь час молилася на вервиці, здебільшого – за нього. Взяв вервицю зі собою.
Дорогою до кладовища я намагався молитися, але вже зовсім забув, як це робити. У мене почались галюцинації, наче диявол закликає мене іти і повіситись. Я пішов у поле, знав, що там є місце, де заховані шнури. Гарячково я шукав їх, але ніяк не міг знайти. І тоді я зрозумів, що молитва має велику силу, бо саме завдяки вервиці я тоді не покінчив з собою. Ошелешений, я таки пішов до могили моєї бабці і молився так, як умів. Тоді я вирішив розпочати нове життя і почав лікування. На початку головним завданням було – витримати і молитва допомогла мені, допомагає і до сьогодні. Я отримав багато ласк, посповідався вперше за 15 років і вже 10 років не п’ю. А останні два роки ввес час молюсь Помпейську новенну, особливо за священників. Вірю, що у сучасному світі вервиця є справжньою зброєю.
Сильніша від куль
Зенон отримав вервицю в день Першого Святого Причастя і відтоді не розлучався з нею.
Пам’ятаю, як навесні 1945 року п’яний радянський солдат хотів розстріляти мого батька Яна. Мама навколішки на снігу голосно плакала і молилась вервицю – просто на вулиці, а ми, діти, з нею. Ми були налякані. За якийсь час прийшов полковник і сказав показати документи. Тато не був німцем, він був невинний. Потім його знову забрали на допит і довго тримали у пивницях одного з будинків. Чудом його звільнили – був обезсилений, але живий. Вірю, що це сила молитви нашої багатоособової сім’ї сприяла тому. Тому я завжди запитую молодих: а ти молився вервицю хоча би один раз? Може спробуєш?
Адаптація Тетяни Трачук
