Пишу тобі… Дорога Маріє, жінко бідности та мати убогих

Читай також

  • Рука Богородиці у деяких іконах має прихований сенс
  • Останні слова Ісуса в Біблії
  • Чому ми не пам’ятаємо цього про Ісуса?
        • Пишу тобі… Дорога Маріє, жінко бідности та мати убогих

          Франческо Арменті “Пишу тобі… Відкриті листи до постатей Святого Письма”. Сторінки цієї книжки наповнюють біблійні постаті: Єлисавета, Іван Хреститель, Марія, Йосиф, апостол Петро…, але також і Понтій Пилат, Ірод, добрий розбійник…

          Листи до цих біблійних персонажів, що супроводжували Ісуса Христа в Його земному житті – від народження у Вифлеємському вертепі до Його смерти на Голгофі й Воскресіння – допоможуть читачеві наново пережити найбільш значущі події Євангелія і зазирнути всередину себе, щоби ще більше відкрити серце на прийняття Доброї Новини.

          Дорога Маріє,

          цього року знову настає Різдво. Так! Приходить і відходить у такий спосіб, що ми цього навіть не зауважуємо: воно вже стало частиною всього того, що проминає в метушні нашої щоденности. Так, наше Різдво стало порожнім, позбавленим того автентичного сенсу, якого хотів для нього «Бог, народжений на землі». Я, товариш Ісуса, котрого ти народила для світу, не хочу підпадати під цей ризик. Тому пишу тобі з синівськими почуттями в серці.

          Дорога Маріє, з малих років катехизм навчав мене називати тебе царицею. Після побаченого так називати тебе важко. Мені подобається думати про тебе як про звичайну жінку, турботливу стосовно Йосифа й Ісуса, сердечну і привітну з сусідами. Ти мені більше подобаєшся без німба, такою, як і всі ми, як усі жінки, як «Жінка буденности». Часом мені подобається бачити, як ти біжиш за тією дитиною, знану нами як Син Божий, як ти робиш Йому зауваження за витівки і накриваєш для захисту від холоду ввечері ковдрою. Це мені допомагає любити тебе ще більше і прийняти із зачудуванням ту подію, коли Бог поєднується з творінням.

          Дорога Маріє, хочу подякувати тобі за те, що, разом із Ісусом, навчила мене бути бідним, любити бідність і відкрити наново її сенс. Мені набридло говорити про бідних, про бідність. Настав час також навчитися бути бідним і мені і, до того ж, приймати це з радістю.

          Чи правда те, що у твої часи бути і жити в Назареті означало те саме, що жити тепер на периферії сучасних мегаполісів? Чому Ісус вибрав покинуті, бідні і неосвічені місця? Ти сама також пережила смуток і тривогу самотности і покинутости: від Назарету до Голгофи. Те саме, що переживають щоденно на собі діти і дорослі з периферійних районів великих мегаполісів, там, де ліками від безнадії є насильство. І все ж ти сказала своє «так». І сказала це з радістю.

          Дорога Маріє, для тебе і для Йосифа не знайшлося місця, коли ви прибули з безславного Назарету. Для Ісуса, який мав народитися, не було дому. Вам не довіряли, ви не мали «доброї слави». Тільки зачинені двері: «Нема місця… Йдіть геть… Хто вони такі?.. Чого вони хочуть?..» І нарешті – печера, вертеп.

          Скільки сімей сьогодні живуть у «печерах» історичних центрів наших міст, змушені задовольнятися запахами, що наповнюють тісні старі вулички. Ці запахи поширюються з будинків, де живуть християни і шановані особи.

          Однак мене найбільше обурює факт: ті, хто відмовляють у гостинності, хто вимагають запаморочливої плати за оренду житла, хто вибивають гроші як попередню оплату через свою підозрілість, а також відбирають у когось можливість знайти житло, виправдовуючись бажанням отримати «гарантії», хто воліють, аби краще порожнє житло руйнувалося від вологости і затхлого повітря, водночас співають: «Ти, що сходиш від зірок… у холод і мороз» (колядка). Своїм фальшивим і лицемірним співом вони насправді викидають бідних дітей на холод і мороз. А що, зрештою, ще сказати про наші порожні житлові приміщення, включно з парохіяльними будинками, про наші другі чи треті житла, яких ми не використовуємо? Це є Різдво, це є Різдво лицемірности, обрядовства.

          Дорога Маріє, дякую тобі за те, що ти, разом із Ісусом, навчила нас: бідність є вчителькою життя, дякую за зруйнування наших планів для багатства та успіху, дякую тобі, бо ти, за допомогою своєї природности і простоти, обеззброюєш нас і звільняєш від наших умовностей, від наших страхів, від наших земних і матеріяльних вигод, від нашої нерішучости і незгоди. Бідність, у тобі і для тебе, стала першим виявом спасення: Ісус, Дитятко і Син Божий, був народжений у бідності.

          Дай нам, о Мати, сміливість щось змінювати і вступати в дискусію, відвагу бути бідними і бути спасенними. Переможи наші гординю і зарозумілість. Допоможи вчитися в бідних. Зітри кордони наших можливостей, вознеси нашу любов до Бога. Даруй нам сміливість бідности, що переживається в щедрості, силу милосердя і свідчення, які витісняють на задній план маргіналізацію, самотність і безнадію. Дай нам бути гостинними до всіх і завжди готовими простягнути руку. Зроби так, щоби наші слова не застрягли в бухтах лицемірства і пустомовства, але ставали «ділом», втіленим в історію, як Слово, що сталося тілом.

          Дорога Маріє, коли ти обіймаєш Дитятко Ісуса, прошу тебе, обійми Його також і за мене, подаруй Йому тепло численних бідних.

          Джерело

          Читай також

        • Рука Богородиці у деяких іконах має прихований сенс
        • Останні слова Ісуса в Біблії
        • Чому ми не пам’ятаємо цього про Ісуса?
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.