У понеділок
Хто ж зможе достойно ублажити тебе, Пресвята Діво? Які уста спроможні оспівувати твою велич, що всякий розум перевищує? Усі преславні на тобі вчинені таїнства, Богородице, вищі понад розум і слово. Красотою дівства твого і пресвітлою чистотою твоєю здивувалися херувими і вжахнулися серафими; чуда ж твого нетлінного різдва ні людська, ні ангельська мова висловити не зможе. З тебе бо безтлінний єдинородний Син Божий, Бог Слово, невимовно воплотився, народився і з людьми пожив, і тебе, як Матір свою, вельми возвеличив та показав Царицею всього творіння, а нам подав надійне пристановище спасіння. Тому всі, що різними скорботами і недугами обтяжені, під покров твій прибігають та приймають велику втіху і зцілення, і тобою від бід спасаються, бо ти єси воістину Матір всіх скорбних і обтяжених, засмучених радість, недужих цілителька, жезл старости, для грішних надія спасення і провідниця на дорозі покаяння. Ти своїм заступництвом завжди всім допомагаєш і всіх, що з вірою і любов’ю до тебе прибігають, заступаєш. Ти і мені допоможи, що впав у відчай через діла свої. Усердна заступнице роду християнського, охороняй мене, щоб не загинув я до кінця у гріхах моїх, бо не маю іншого прибіжища і покрову, крім тебе, Владичице, мати життя. Не покинь мене і не погордуй мною, але якими лиш задумами знаєш — спаси мене, бо ти благословенна на віки віків. Амінь.
У вівторок
О, Пресвята Владичице моя, Богородице, від ангелів і архангелів, херувимів і серафимів чесніша, від усіх святих пресвятіша, Діво, Мати Божа! Спаси мене смиренного і грішного раба твого, ти бо знаєш Всемилостива Володарко, що всю мою надію, по Бозі, на тебе покладаю, і нема у мене іншого спасительного пристановища, крім тебе, Всеблагая. Ти моя кріпость, Владичице, ти моя сила, ти моя радість у скорботах, ти моє пристановище у спокусах, ти моя поправа в упадках, ти повна надія мого спасіння, о Мати Створителя і Господа мого! Допоможи мені, що плаваю в морі життя цього, буря-ми гріховними гнаний. Подай мені руку допомоги, Помічнице моя, та ізбав мене від згубної глибини, щоб не потонув я в безодні відчаю: бо буря гріхів і пристрастей повстала на мене і хвилі беззаконня потопляють мене. Але ти, милосердна Мати, спаси мене і до пристані безстрастя направ, безнадійних надіє і посереднице спасіння мого.
У середу
Богородице, ти єси уповання моє, ти стіна благодійна, пристановище і прибіжище моє, що зазнаю муки від пристрастей. Спаси мене від ворогів моїх, що гонять душу мою і всякими спокусами її знаджують. Бо на дорозі тій, по якій ходжу, сховано сіті на мене: безліч спокус, підступів, немочей душевних і тілесних, що до упадку гріховного зводять мене, і у відчаї не знаю, що вдіяти. Бо якщо покаятися захочу, закам’янілістю і озлобленням одержимий я; чи якщо плакати намагаюся, не маю сокрушення сердечного і жодної краплі сліз. Горе мені, окаянному! Горе бідності й убогості моїй! До кого ж прибігти мені, повинному, як не до тебе, милосердна Мати Господа і Спаса нашого, безнадійних надіє, стіно і покрове тих, що до тебе прибігають. Не відкинь мене, оскверненого, бо тебе єдину втіху маю в житті моїм, Діво, Маріє Богородице, і до тебе єдиної у всякій нужді зі сміливістю прибігаю. Тож не покинь мене в цьому житті і в часі смерті моєї поспіши мені, Помічнице моя, на допомогу, щоб побачили і засоромились всі вороги мої, переможені тобою, Владичице, Посереднице спасення мого. Амінь.
У четвер
Зі скверних моїх уст прийми моління, нескверна, чиста і пречиста Діво Богородице! І не відкинь слів моїх, радосте моя, але споглянь і помилуй мене, Мати Творця мого! У час життя мого не покинь мене, бо знаєш, Владичице, що на тебе всю надію мою покладаю і все уповання моє в тобі. Тому в час смерті моєї заступися за мене, помічнице моя, радосте і потіхо, і не засором мене тоді. Знаю бо, Діво, що я, окаянний, в багатьох гріхах повинний, і тремчу, роздумуючи про час судний, але яви мені лице твоє, радосте моя, появи на мені милість твою, посереднице спасіння мого. Визволь мене, Владичице, від люті бісівської і страшної та грізної спокуси злих духів. Від злоби їхньої ізбави та всю скорботу дня цього судного на радість переміни твоїми відвідинами, і сподоби оминути начала і власті темряви та досягнути поклонитися Христу Богові нашому, що сидить на престолі слави з безначальним його Отцем і Пресвятим Духом на віки. Амінь.
У п’ятницю
Тобі в опіку передаю життя моє і всю надію мого спасення по Бозі на тебе покладаю, Владичице, Діво Богородице. Молю тебе я, раб твій: не погордуй мною через множество вчинених гріхів, але споглянь на скорботу мою і відчай, щоб не до кінця загинув я, окаянний. Простягни десницю твою, Чистая, виведи мене з нечистоти діл моїх і постав на чисте пасовисько заповідей Христа, Царя і Бога мого, щоб виконав я їх, укріплюваний тобою. Від гріхів моїх лютих визволь мене, Владичице, і покаяння спасаюче мені зішли через твоє материнське заступництво до Сина твого і Бога. З тебе світло невимовне засіяло, тож просвіти темряву душі моєї, яку спричинили гріхи мої. Радосте моя, ізбав мене від ворогів невидимих, що обступили мене, бо гріхів моїх тяжких багато. Вороги мої дуже люті, совість моя докоряє мені, геєна вогненна страхає мене, черв’як невсипаючий, скрегіт зубів, пекельна темрява зовнішня приводять мене в трепет, очікуючи, щоб прийняти мене, через мої злі діла. Горе мені! Що вчиню і до кого прибігну, щоб спасенною була душа моя? До тебе єдиної, солодка Маріє Богородице, що смертну гіркоту осолоджуєш тим, що уповають на тебе, і від геєни визволяєш тих, що взивають до тебе. Ти і мені допоможи, Всеблага, бо не маю іншої допомоги, окрім тебе, Всехвальна. Спаси мене від страху смертного та від злоби демонської визволь мене. Спаси мене від влади духів злобних. Молюся, щоб ти появила мені пресвітле лице своє, Владичице, і не покинула мене, безпомічного. Мати милосердна! Прихилися милостиво до мене, позбавленого милості через діла мої, і вблагай народженого тобою Христа, Спасителя і Бога нашого, що задля нас пролляв на хресті пречисту кров свою, щоб я отримав прощення гріхів і вічне спасення, та прославив невимовне милосердя твоє, Богородице, і твоє милостиве заступництво на безконечні віки.
У суботу
Радуйся, Діво Богородице, пристановище і заступництво убогої душі моєї, солодка надіє спасення мого. Радуйся, бо ти Творця всіх у своєму лоні носила. Радуйся, бо тілесно породила Бога — Спасителя світу. Радуйся, бо ти в різдві дівство нетлінно зберегла. Радуйся, бо ти від волхвів дари прийняла та їх поклін Народженому від тебе бачила, і пастирів преславні слова про нього чула та в серці своїм їх уклала. Радуйся, бо ти дитину Ісуса, Сина твого і Бога у Храмі посеред вчителів Закону радісно знайшла. Радуйся, бо ти у стражданні хресному та розп’ятті Сина твого, пресолодкого Ісуса болю зазнала, а по його тридневному воскресінню радістю наповнилася. Радуйся, бо ти вознесіння Сина твого і Бога у славі небесній разом з його учнями бачила. Радуйся, бо ти Духа Святого, від нього посланого, у горниці Сіонській разом з учнями Господніми у виді вогненних язиків прийняла. Радуйся, бо ти, немов ангел, на землі прожила. Радуйся, бо ти чистотою і святістю всі ангельські чини і лики всіх святих перевищила. Радуйся, бо при успенні твоїм возвеличено тебе пришестям Сина і Бога. Радуйся, бо ти у святі руки його душу свою радісно передала. Радуйся, бо тебе прославлено возшестям твоїм разом з тілом на небеса. Радуйся, бо ти боговидцям апостолам на третій день після свого переставлення з’явилася. Радуйся, бо на небесах від Отця, і Сина, і Духа Святого вінцем вічного царства ти була увінчана. Радуйся, бо всі небесні сили тебе повсякчасно оспівують.
У неділю
О, всемилостива Діво Богородице, Мати щедрот і чоловіколюб’я, прелюбезна надіє і уповання моє! Мати пресолодкого Спасителя Ісуса Христа, Чоловіколюбця і Бога мого, що всяку любов перевищує і є світлом затемненої душі моєї. До тебе я, многогрішний, припадаю, до тебе молюся: джерело милосердя, Діво Маріє, що породила безодню милосердя, і щедрот, і чоловіколюб’я, помилуй мене, взиваю до тебе зі сльозами, помилуй мене, бо весь я зранений і впав у руки розбійників, і зірвали з мене одежу, в яку зодягнув мене Отець. Тому засмерділися і зігнили рани мої від лиця безумства мого. Але, Владичице, моя Богородице, молю тебе смиренно, споглянь на мене милостивим своїм оком і не відвернися від мене цілого затьмареного, цілого оскверненого, цілого в похотях і пристрастях потопленого, що тяжко впав і неспроможний піднятися. Змилосердися наді мною і подай мені руку допомоги, щоб підняти мене з глибини гріховної. О, радосте моя! Ізбав мене від тих, що обступили мене, просвіти лице своє на раба твого, спаси погибаючого, піднеси упалого, бо ти все можеш, як Бога всемогутнього Мати. Вилий на мене єлей милосердя твого і подай, щоб виточував я вино умиління, тебе бо воістину єдину надію маю в житті моїм. То ж не відкинь мене, що до тебе прибігаю, але споглянь на скорботу мою, Діво, душі моєї пристановище, прийми і спаси мене, посереднице спасіння мого.
