Усі ми носимо наслідки первородного гріха прародичів Адама і Єви. Одним із головних аспектів цього первородного гріха, крім страждання і смерті, є егоцентрична любов до себе. Така хибна любов не дозволяє нам правдиво полюбити Бога і ближнього. Саме з такої любові народжуються в серці пристрасті.
Пристрасті не дозволяють нам відноситися до Бога чи людей безінтересовно тому, що егоцентризмом в більшій чи меншій мірі терпимо ми усі. Часто наші стосунки з Богом чи з ближніми наповнені пристрастями, через які можемо зазнавати духовної пустки, самотності, розчарованості і знеохоти в усьому.
Нинішня неділя всіх святих пригадує, що кожен зi святих навчався любити щиро, пануючи над егоцентризмом і пристрастями. Безсумнівно можемо ствердити, що святі це люди, які жили посеред нас, в певний час історії.
Однак кожен з них стався у своєму житті, прикладом, а саме, що в кожен час можна жити з Живим Богом та не переставати любити.
Тільки Бог може навчити правдивої любові, котра не нищить, не калічить і не використовує. Усі святі, яких знаємо і не знаємо, кожної днини вчилися любити. Найперше розуміли, що теж є люблені Богом. Бог любить усіх без поділів. І цю неподільну любов розсівали вчинками милосердя, прощенням, власним способом життя. Свята любов ніколи не відштовхує, але потягає до прикладу. Необхідно інколи відкрити книгу «Життя святих», та зачерпнути сили для наслідування, а саме, щоб жити люблячи усіх.
Як написав св. Августин, Бог створив нас для себе і наше серце не знатиме спокою, допоки не спочине в Ньому. Це означає, що святість і є отой «спочинок в Бозі». Але, щоб це відбулося, мусимо бути підготовленими. Блаженіший Любомир колись говорив, що бути святим – значить бути Людиною. Отже бути святим сьогодні не тільки можливо, не лише реально, але й необхідно!
о. Партеній Підчеха, ЧСВВ
