Свято Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла)

Читай також

  • 12 фактів про чудесну силу Божественної Літургії
  • Іти за Ісусом, причащаючись Хлібом Життя, щоб стати поживою для інших…
  • Червень: місяць Пресвятого Серця Ісуса. Частина ІІІ
        • Свято Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла)

          В четвер після неділі Всіх Святих в Українській Греко-Католицькій Церкві є свято Пресвятої Євхаристії (Торжественного поклонення Пресвятим Тайнам Тіла і Крови Господа і Бога Спаса нашого Ісуса Христа), яке в народі називають просто «Божого Тіла». На більшості парафіях (де нема свята як храмового празника), це свято переноситься на неділю (другу неділю після Зіслання). Це свято триває вісім днів – від четверга після неділі Всіх Святих до наступного, в який і віддається.

          Свято Божого Тіла зосереджує нас, мабуть, на найбільшій таємниці нашої віри – перебуванні Живого Бога серед нас під скромними видами хліба і вина у кивоті на престолах наших храмів. Ми ніколи вповні не зрозуміємо надміру Божої любові щодо нас грішних, – Ісус Христос не тільки виконав діло нашого спасіння, але й захотів залишитися (проживати) серед нас: “Я з вами по всі дні аж до кінця віку” (Мт 28,20); можемо лише подивляти і чудуватися цією таємницею християнської віри. У Євангелії від Йоана Ісус називає себе хлібом: “Я – хліб життя” (Йо 6,35). Тільки в Бозі, у Пресвятій Євхаристії є справжнє життя, життя духовне, життя вічне. Більше того, – Христос після встановлення Пресвятої Євхаристії на Тайній Вечері доручив Апостолам робити те що Він зробив: “Чиніть це на мій спомин” (Лк 22,19).

          Є два важливих аспекти про які необхідно собі добре збагнути при нагоді цього свята: 1) без Євхаристії нема життя вічного; 2) про важливість молитви перед Пресвятою Євхаристією.

          Перше. Дехто скаже: а навіщо мені причащатися або я маю стосунок з Богом і без Євхаристії. Це хибні думки і їх розвіює саме Слово Боже. В Євангелії від Йоана Ісус каже: “У мені перебувайте – а я у вас”! (Йо 15,4). Чому? Бо без Ісуса ми нічого доброго не можемо чинити (Йо 15,5). Ісус – правдива виноградина, а ми гілки (Йо 15,1-2); а гілка щоб рости і приносити плоди має черпати силу і життя, – цим джерелом є власне Пресвята Євхаристія. Без Пресвятої Євхаристії немає завдатку вічного життя і про це чітко говорить Господь (Йо 6,51). Звичайно, мусимо і маємо пам’ятати про гідне приступання до цієї тайни і про це нам нагадує апостольське читання свята. Гідне – в стані Божої ласки, без тяжкого гріха. Ця проблема панувала в спільноті Корінту, тому апостол Павло недаремно піднімає цю проблематику (1Кор 11, 23-34 – варто собі перечитати цей текст). Людина яка свідомо і добровільно приймає Тіло Христа в стані тяжкого гріха чинить ще один важкий гріх – святотатство, з якого необхідно сповідатися і також з тих всіх інших гріхів які не були висповідані перед по-святотатськи прийнятим Святим Причастям. Ті хто негідно приймав Пресвяту Євхаристію у спільноті Коринтян хворіли, а навіть і умирали (1 Кор 11,30). Тому завжди про це треба пам’ятати – якщо треба сповідатися – до Причастя не можна!
          Але якщо людина чується в стані ласки Божої і сповідалась до місяця часу: можна тоді і навіть треба щоденно причащатися. Нічого кращого для Ісуса Христа ми не зробимо – коли приймаємо Його у Пресвятій Євхаристії, – Ісус прагне нашого серця, нашої любові.

          Друге. Всі Святі почитали Пресвяту Євхаристію і старалися якнайбільше часу проводити перед Ісусом Христом утаєним в Святих Тайнах. До цього власне заохочують і кожного з нас, бо часто людям у світі так важко знайти час щоб побути біля Ісуса…

          Такими взорами набожності до Пресвятої Євхаристії є Святий Франциск Салезій і святий Альфонс Ліґуорі.

          Відомо що почитання Пресвятої Євхаристії різниться між християнським Сходом і Заходом: на Заході поширений культ пошанування Євхаристії поза Божественною Літургією, натомість на Сході – ні. Але зараз мова не про це, а загально про молитву перед Євхаристією. І що на цю тему кажуть святі.

          Молитва, каже св. Альфонс Ліґуорі, де б її не відмовлялося, є милою Г. Богу, але особливо подобається Господу Ісусові молитва занесена перед Пресвятими Тайнами в церкві. Там – як видається – Бог уділяє щедро ласк тим, хто Його відвідує.
          Ісус залишається в цій Тайні, не тільки для того, щоб бути їжею душ приймаючих Його в св. Причасті, але також щоб кожний, хто Його шукає, завжди міг Його знайти.

          Не один мабуть спитає, що маю робити, будучи перед Найсвятішими Тайнами? Необхідно ЛЮБИТИ і ПРОСИТИ. Не приходиш для того, щоб зазнавати потіх, але тільки тому, щоб збуджувати акти любові, віддаватись Богу без застережень, зрікатися власної волі, скласти з себе жертву і сказати: “Боже мій, люблю Тебе; хочу тільки Тебе, вчини, щоб завжди Тебе любив”.

          Культ Євхаристії в житті Альфонса Ліґуорі мав перше місце. Святий так висловив своє ставлення до Найсвятіших Тайн:

          “В останню ніч Свого життя наш Наймилосердніший Відкупитель, знаючи, що надійшла очікувана мить, коли Він повинен був прийняти смерть людини, не хотів залишати нас на самоті в цій долині сліз. Перемагаючи смерть, Він залишив нам Себе Самого як поживу в Тайні Євхаристії. Це промовистий доказ Його любові до нас”.

          Св. Альфонс вже від дитинства мав велику набожність до Пресвятої Євхаристії, яка в міру літ поступово збільшувалася, так що ціле його життя було як би неустанним перебуванням перед Пресвятою Євхаристією. Любив повторювати, що за чверть години перед Ісусом у Євхаристії здобудеш більше ніж протягом усього дня займаючись своїми справами.

          Згідно із св. Альфонсом, наймилішим набоженством для Бога, а для нас найкориснішим є набожність до Пресвятої Євхаристії. Ту глибоку правду, яку проголошував, св. Альфонс вже від перших років свого життя практикував і ніколи, навіть серед найрізноманітніших занять, практикувати її не занедбував.

          Ласці покликання завдячував Пресвятій Євхаристії. З часом дійшов до такої досконалості, що довгі години проводив перед Пресвятою Євхаристією. Саме тому, апостольські праці Альфонса мали такий великий успіх; бо перед тим, він віддавався щирим молитвам перед Євхаристійним Христом.

          Св. Альфонс склав дуже гарні медитації про Пресвяту Євхаристію (є в групі “Альфонсіанська духовність”), в яких є стільки слів, стільки любові, які Святий скерував до таїнственного свого Добра.

          “Відвідини Найсвятіших Тайн” – це пропозиція медитацій під час молитви перед Євхаристійним Ісусом на кожен день місяця. Вони є виразом великої любові, яку святий Альфонс мав до Пресвятої Євхаристії. Ця любов була вираженням того, що можна назвати “генієм святих”. Святий Альфонс проводив довгі години в поклонінні Пресвятим Дарам і гаряче рекомендував це усім. Там він дізнався про цю чудову істину: «Бог ошалів з любові до людини, і Він хоче, щоб його любили». Святі є вчителями, які відчувають повсякденне життя, щоб любити Бога ще більше. І школа, в якій вони вивчили це мистецтво, знаходиться перед Блаженним Таїнством.

          “Відвідини”, безсумнівно, допоможуть в молитві перед Святими Дарами – школі любові до Бога в повсякденному житті…

          Св. Альфонс терпів, бачачи, як багато зневаг Господь Ісус дізнає у Євхаристії, у цій непонятній тайні любові Бога: «Мій найсолодший Спасителю, з жалем промовляв, аби міг своїми сльозами обмити, а навіть кров’ю своєю ті місця нещасні, де в тій Тайні Твоя любов є так ображена!». Одним словом, всі думки св. Альфонса, всі почуття його серця були спрямовані до Пресвятої Євхаристії.

          З прикладу цього великого Святого можем зрозуміти як важливо молитися, а навіть просто перебувати біля Ісуса у кивоті…хоча б 15 хв на день…

          Святий Франциск Салезій теж у своїх творах заохочує до частого приймання Пресвятої Євхаристії і до молитви перед Найсвятішими Тайнами. Він пише: “Як зайці наших гір (святий працював у Швейцарію, тож має на увазі Альпійські гори) біліють зимою, коли постійно дивляться на сніг і ним харчуються, так і ти, від вдивляння в красу, доброту і чистоту, що схована в Божественному Таїнстві, і від його частого споживання станеш вся красивою, доброю і чистою” (З трактату про Божу Любов Франциска Салезького). Які ж гарні слова!

          Св. Франциска Салезького можна по праву назвати передвісником великої любові і набожності св. Альфонса до Пресвятої Євхаристії, адже жив він перед Найревнішим Вчителем у кінці 16 – на початку 17 ст.

          Св. Альфонс знаний серед простолюддя як великий почитатель Пресвятої Євхаристії. Але чи всі знають джерела з яких Альфонс черпав набожність до Євхаристійного Ісуса? Без сумніву, одним з таких джерел була творчість св. Франциска Салезія – великого попередника св. Альфонса, з творчості якого Альфонс черпав, зокрема в царині Божої любові, а головно Євхаристії. У книзі «Філотея» св. Франциска, власне, йде мова за Євхаристію. Нагадаю ще, що обидва святі жили і працювали приблизно в однакових умовах: Франциск боровся з кальвіністами, Альфонс – з єрессю янсенізму. Одні заперечували Євхаристію, другі ставили занадто високі вимоги для її прийняття. Однак Господь у своєму Провидінні покористувався цими двома «стовпами Церкви», щоб направити Свою Церкву у правильному руслі. Отож далі просто насолодімось прекрасним поясненням св. Франциска про Євхаристію, а вкінці буде подано дві цитати св. Альфонса, який наче продовжив цю духовну лінію…

          «…Коли світські люди запитають тебе, чому ти так часто приступаєш до Св. Причастя, скажи їм, що чиниш це для того, щоб навчитися Божої любові, очиститися від недосконалості, позбутися своїх злиднів, утішитися у смутку, зміцніти. Скажи їм, що два типи людей повинні часто спішити до Св. Причастя: досконалі, котрі, будучи такими обдарованими, чинитимуть собі кривду, не наближаючись до криниці досконалості, також недосконалі, щоб вони могли належно прямувати до досконалості. Часте Св. Причастя потрібне сильним, щоб не ослабли, а слабким, щоб набралися сил; хворим, щоб виздоровіли, а здоровим, щоб не впадали у неміч. І додай, що ти – як незріла, слабка і хвора – часто маєш потребу черпати там, де є твоя досконалість, твоя міць і твій лікар. Скажи їм, що ті, котрі не мають багато світським клопотів на голові, повинні часто приступати до Господнього Столу, бо мають для цього час; а ті, котрі заклопотані справами світу, – так, як їм того треба; кожен, зрештою, хто багато працює й обтяжений клопотами, повинен також підкріплюватися поживною їжею, і чим частіше. Скажи їм, що приймаєш Пресвяті Дари, щоб навчитися приймати Їх добре, бо не у змозі чинити добре те, в чому часто не вправляєшся.
          Часто приступай до Св. Причастя, Філотео, слідуючи в цьому за порадою духівника. Повір мені, що так само, як зайці наших гір біліють зимою, коли постійно дивляться на сніг і його споживають, так і ти від вдивляння в красу, доброту й чистоту, які укриті в тому Божественному Таїнстві, і від його частого споживання ціла станеш красивою, доброю і чистою». (Св. Франциск Салезький «Філотея. Шлях до набожного життя». Розділ XXI Як слід приймати Святе Причастя).

          Святий Альфонс у своєму бестселері «Як любити Ісуса Христа в щоденному житті», а зокрема у спеціальному своєму Євхаристійному творі «Посіщення Пресвятої Євхаристії» повторює, продовжує і розвиває дану тематику, кажучи так: «Бог збожеволів з любові до людини і прагне нею бути любленим». Рівно ж заохочує до відвідин Христа у кивоті: «Біля Найсвятіших Тайн сумні радіють, нерозумні розумнішають, слабкі стають сильнішими, убогі – багатшими. Тож ідімо до Христа. Пам’ятаймо, що Христос не залишить наших відвідин без нагороди».

          Нехай ці думки і позиції двох авторитетів у духовному житті: Франциска Салезія і Альфонса Лігуорі допомагають нам духовно зростати і міцніти при помочі Пресвятої Євхаристії.

          І на кінець, без Євхаристії не маємо сили до духовної боротьби, до опирання спокусам плоті, диявола і грішного світу. Про це гарно зазначає у своєму Щоденнику свята Сестра Фаустина: “Кожного ранку під час розважання я готую себе до боротьби на цілий день, а св. Причастя є для мене запорукою, що переможу, і так стається. Лякаюся дня, коли не приймаю св. Причастя. Цей Хліб Могутніх дає мені силу вести цю справу і я маю відвагу виконувати все, чого вимагає Господь” (Щ. 91). Отак святі високо цінили святе Причастя і навіть щоденне…

          Отже, стараймося і ми наслідувати Святих у їх любові і відданості Євхаристійному Христу і в усіх наших потребах, спокусах, важливих справах прибігаймо завжди по допомогу до Ісуса утаєнного в Святих Тайнах. Будьмо переконані, що ця набожність наймиліша Богу, а для нас найкорисніша. Нехай плодом цієї гомілії буде наша міцна постанова: наслідувати приклад Святих. Щоденно відвідувати Пресвяту Євхаристію, а якщо це можливе, і кілька раз денно. Часто приймати Святе Причастя. На взір св. Альфонса також, якщо на те нам не заважають наші праці, щоденно вислуховувати Святу Літургію. А врешті, як то робив св. Альфонс, у всіх своїх потребах, спокусах, важливих справах, завжди приходити про раду і поміч до того Божого Таїнства. Щоб ми могли отримати цього духа євхаристійної набожності, просімо св. Альфонса, св. Франциска Салезія і св. Фаустину, щоб нам випросили в Ісуса Христа.

          Молитва св. Альфонса

          Мій Ісусе найсолодший! Щоб міг обмити сльозами, а також кров’ю ті нещасні душі, які у цій Тайні так ображають Твою любов! О! Коли б міг вчинити, щоб усі люди палали любов’ю до Тебе! Оскільки однак не є це мені дане, прагну принаймні, мій Господи, і постановляю часто собі Тебе відвідувати і приймати до свого серця, щоб честь Тобі віддати, як зараз це роблю, на переблагання за зневаги, яких дізнаєш від людей у тій найвеличнішій таємниці. Прийми, Отче Небесний, ту нужденну честь, яку, на винагородження за всі зневаги, нанесені Твоєму Синові у Пресвятій Євхаристії, складає Тобі сьогодні найнужденніший з людей, бо таким є. Прийми цю честь в поєднанні з тою честю вартість якої нескінченна, яку Тобі склав Господь Ісус на хресті і яку Тобі складає щоденно на престолі у Пресвятій Євхаристії. А Ти, Мати моя, Маріє, виєднай мені святу витривалість.

          Отець Назарій ЛАНЬКО, Одеський екзархат УГКЦ

           

          Читай також

        • 12 фактів про чудесну силу Божественної Літургії
        • Іти за Ісусом, причащаючись Хлібом Життя, щоб стати поживою для інших…
        • Червень: місяць Пресвятого Серця Ісуса. Частина ІІІ
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Коментарі

              • Ірина    04.07.2021 о 09:50

                Добрий день!чому в тексті сказано що можна причащатись декілька раз на день?можливо це опис…🙁

              Leave a Comment