5 причин, чому варто відновити регулярні відвідини храму

Читай також

  • Борис Ґудзяк: “Україна може стати “лабораторією” нового життя у XXI сторіччі”
  • #ЗгадатиВсе: 35 років тому світ уперше почув голос «мовчазної Церкви»
  • «Те, що переживають зараз люди в Україні, не лікується на людському рівні — цілителем є і буде Господь», — владика Венедикт Алексійчук
        • 5 причин, чому варто відновити регулярні відвідини храму

          Час пандемії приніс багато змін. Через те, що вірус змусив нас бути на відстані, спільна молитва стала на певний час недоступною.

          Ми почали більше молитися онлайн і можливо багатьом такий варіант дуже навіть сподобався. Але оскільки карантин слабшає, ми частіше збираємось разом, а значить варто відновлювати, звісно ж із збереженням усіх заходів безпеки, регулярні відвідини богослужінь.

          Чому це так важливо? Мабуть, над таким питанням задумалось немало вірних. Може насправді відвідувати спільні молитви не так і важливо?

          Пропонуємо подумати над 5 причинами, з яких варто знову ходити на богослужіння бодай щонеділі.

          У Біблії сказано, що молитва спільноти важлива

          У Посланні Євреям 10, 25 читаємо:” не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день“. Богослужіння, а насамперед Літургія – це дуже важлива спільна молитва і участь у ній щонеділі не є заохоченням, а обов’язком кожного християнина.

          Євхаристія – безцінний дар

          Коли ми збираємось на Службу Божу, і беремо в ній участь, приймаємо Євхаристію, то сповнюємо слова Спасителя, якими Він на Таємній вечері заповідав чинити так на Його спомин.

          Парафіяльна спільнота – це жива клітина Церкви

          Відвідуючи храм своєї парафії, беручи участь у спільному житті громади, ми творимо живе тіло Церкви. Бо спільнота – це місце підтримки і розуміння. Важливо відчувати себе інтегральною частинкою і водночас відчувати підтримку.

          Коли ми разом, ми бачимо Бога одне в одному

          Люди, які щоразу поруч з нами моляться Святу Літургію – не випадкові. Багато з них Бог поставив на нашому шляху з певною метою. Нерідко в парафіяльних спільнотах виникає багато суперечок, але це свідчить лише про те, що всі ми – в дорозі пізнання себе, Бога і ближнього. Творячи спільноту, ми допомагаємо одне одного бачити Бога, допомагати Йому кожен своєю місією.

          Наше духовне життя розвивається

          Якщо ми приходимо до храму, ідемо до сповіді і Євхаристії регулярно, то таким чином не допускаємо, щоби наше духовне життя занепало. І це дуже важливо. Навіть невеликі “перерви” у духовному зростанні можуть мати дуже негативні наслідки.

          Нехай випробування пандемією лише зміцнить нашу віру і свідому участь у житті Церкви.


          Автор: Тетяна Трачук

          Читай також

        • Борис Ґудзяк: “Україна може стати “лабораторією” нового життя у XXI сторіччі”
        • #ЗгадатиВсе: 35 років тому світ уперше почув голос «мовчазної Церкви»
        • «Те, що переживають зараз люди в Україні, не лікується на людському рівні — цілителем є і буде Господь», — владика Венедикт Алексійчук
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Коментарі

              • наталя    13.08.2020 о 06:18

                Не пропустила жодної Служби від початку пандемії,для мене нічого не змінилось,я НЕ МОЖУ НЕ ПІТИ до храму. Мене тягне. Якщо людина боїться,то хай не йде. Я не боялась. Вірю в Бога.

              • А Львів і райони біля Львова (( – саме влітку люди почали хворіти, ми – антирекорд. Який формат духовного життя має бути – як скаже митрополит Ігор.

              • В час карантину є диспенза від присутності в храмі і вона ще не відкликана, тому особистий вибір кожного – молитися наживо чи онлайн. Йти до храму = поїхати тролейбусом, трамваєм. А в храмі є люди – хтось кашляне+без маски. Маю міцний імунітет, не є в групі ризику – молюся в церкві. І не осуджую тих, хто молиться вдома.

              Leave a Comment