Чи стане чистою наша совість, якщо усвідомимо, що Христос пролив свою кров, а ми спричинилися до його ран своїми екологічними гріхами?

Читай також

  • Немає пов’язаних публікацій.
        Чи стане чистою наша совість, якщо усвідомимо, що Христос пролив свою кров, а ми спричинилися до його ран своїми екологічними гріхами?

        Уривок із послання до євреїв, який читали у п’яту неділю Великого Посту, вказує нам на Ісуса Христа, Господа нашого, у дуже глибоких старозавітних образах. Адресатами цього послання були члени єврейських спільнот, які навернулися до християнства, але переживали кризу віри та сумнівалися, постійно перебуваючи під тиском переслідувачів. Тому цей текст більше схожий на богословський трактат, а не лист, як інші послання ап. Павла. У ньому йдеться про Христа-Первосвященника, що приніс себе в жертву за гріхи на противагу численним старозавітним жертвам тварин. У 70 році нашої ери Старозавітний храм було зруйновано, і там більше ніколи не відбувалися вбивства сотень тисяч ягнят, козлів, голубів…. Жертва Христова дивним чином перетворилася на порятунок не лише для людини, а й для всього створіння.

        Про космічний вимір Новозавітної жертви писали Святі Отці, порівнюючи наслідки гріха Адама для Всесвіту й примирення з Богом через жертву на хресті. Кожен християнин повинен власним життям засвідчити недаремність пролитої Спасителем крові. “Мертві діла”, які закидає автор послання читачам, – це  діла закону. Натомість варто замислитися, що означає “служіння Богу живому”. Перед кожною епохою поставали певні виклики, і це служіння проявлялося у властивий часу спосіб. Наприклад, опіка вдовами та сиротами у перших християн, або освітня діяльність Церкви в Середньовіччі. Таких прикладів є дуже багато. Наша з вами епоха має інші виклики, тож служіння Богу Живому може проявлятися не лише як опіка над хворими чи убогими, але і як порятунок природи як Божого Творива. Про це пише і папа Франциск в енцикліці “Славен Будь!”: «Якщо в минулому християни неправильно інтерпретували Писання, то сьогодні ми повинні рішуче відкинути думку, що з факту створення на Божий образ та з доручення обробляти землю можна вивести право на абсолютне панування над іншими створіннями» (67). Людські істоти відповідальні за те, щоб «обробляти і оберігати земний сад (пор. Бут 2,15)» (67), знаючи, що ми не є «остаточною метою інших створінь. Натомість, разом з нами і через нас всі прямують до спільної мети, якою є Бог» (83).

        Нещодавно я на своїй сторінці запостив карту України, де позначено найбільш часті випадки підпалів сухої рослинності. Як не дивно, цих фактів найбільше на західних теренах, де  кількість практикуючих християн є вищою, ніж загалом у державі. Одна людина, коментуючи допис, резонно запитує: “Це екологічний гріх; чому люди цього не усвідомлюють?” Однозначно відповісти важко. Але слід чесно визнати, що більшість наших вірян ще не чули про екологічний гріх.

        Незважаючи на всі зусилля й титанічну працю Бюро екології, якщо місцевий священник не “очистить свою совість від мертвих діл для служіння Богові живому”, люди й надалі чинитимуть десятки екологічних гріхів супроти Божого творива, не згадуючи їх у Таїнстві Покаяння.

        Великий піст завершується. Напевно, варто запитати себе про здобутки цього періоду в нашому духовному житті. У Велику П’ятницю перед нашими очима постане закривавлений Христос, зображений на Святій Плащаниці. Чи стане чистою наша совість, якщо усвідомимо, що Христос пролив свою кров, а ми спричинилися до його ран своїми екологічними гріхами? Чи зможемо з чистим сумлінням споживати освячені великодні страви, знаючи, що наше життя далеке від того, щоб зватися християнським? Нарешті, чи вистачить нам сміливості заспівати “Христос Воскрес”, якщо ми не увірували, що Він “Воістину воскрес”? Його Воскресіння стало поворотним моментом в історії людства, бо нам дароване вічне життя. Але щоб його осягнути, проживімо достойно спочатку це земне, дароване Богом кожному в його неповторності. Амінь!

        Отець Олег КОБЕЛЬ

        Читай також

        • Немає пов’язаних публікацій.

          Оціни

          [ratemypost]